Аграфена Осіння - Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Мені ще раз повторити? – підвищив голос Дін. – Хто був на посту?!
– Том і Грімм, – прошепотіла Маріта.
– Який Том? – потрібно було уточнення.
– Том Горін.
– Тепер найголовніше, і від цього залежить, чи житимеш ти, чи ні, – сказав Кордевідіон, піднімаючись на весь свій зріст. Очі служниці округлилися, і вона з жахом притиснулася до підлоги біля ніг короля.
– Навіщо Кенді все це потрібно було? Що вона збиралася робити, коли варта засне? Відповідай!
– Вона... – спробувала хоч щось видавити з себе Маріта, дивлячись на мене. А я тут до чого? Сиділа собі тихенько, нікого не чіпала.
– Мені ще довго чекати? – гаркнув Кордевідіон.
– Вона хотіла на вас закляття накласти, – нарешті видала дівчина.
– На мене? – уточнив Дін. Дівчина відчайдушно закивала головою, як і раніше, дивлячись на мене. – Яке закляття?
– Відвороту.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння», після закриття браузера.
