Олександр Гребьонкін - Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін

Чорнобильська катастрофа

Вдалому проведенню перебудовчих процесів в деякій мірі завадила катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції. Ця екологічна трагедія світового масштабу відбулася 26 квітня 1986 року. На 4 енергоблоці стався вибух. Аварія на ЧАЕС призвела до небаченого забруднення біосфери, опромінювання та смерті тисяч людей.

Було радіоактивно забруднено понад тисячу українських міст і сіл. На жаль, вище керівництво України, за наказом М. Горбачова, приховувало, замовчувало масштаби катастрофи, щоб запобігти паніці і хаосу, але тим самим не захистило людей від радіації.

3. Національно-демократичні процеси в УРСР

Лібералізація суспільно-політичного життя

Під впливом процесів «гласності» і лібералізації суспільного життя в республіках СРСР, в Україні розпочалися демократичні процеси:

з Кримінального кодексу УРСР були вилучені статті, за якими судили «за ідейні переконання»; з 1986 року почався вихід з тюрем близько 300 дисидентів, серед яких Чорновіл, Горінь, Лук’яненко; в рамках «гласності» значно зменшилася цензура, розпочалася свобода слова і друку, люди почали отримувати неупереджену інформацію, почали читати заново опубліковані твори раніше заборонених авторів: «Собор» О. Гончара, «В окопах Сталінграду» В. Некрасова, вірші В. Стуса, фантастичні романи О. Бердника, твори І. Дзюби, М. Булгакова, О. Солженіцина, І. Багряного, В.Винниченка, Д. Оруела тощо; з’явилися нові газети і журнали – В. Чорновіл поновив випуск «Українського вісника»,  цікаві матеріали почали друкуватися у журналах «Огоньок» (редактор В. Коротич), «Вітчизна», почали виходити газети і журнали «Молода Україна», «Дзвін», «Голос Відродження», «Зона», «Кафедра»; після вимог повної реабілітації політичних в’язнів (тут активно діяли С. Хмара, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл) була створена спеціальна республіканська комісія, яка провела реабілітацію 58 тисяч осіб, постраждалих від тоталітарного режиму в 30-50-х роках; створювалися нові громадсько-політичні угрупування: Українська Гельсінська Спілка перетворилася в Українську республіканську партію(Л. Лук’яненко), у 1989 році виник Народний рух України за Перебудову (основні керівники: В. Чорновіл, І. Драч) а також організація історії і просвіти «Меморіал»(досліджувала «білі плями історії»), товариство «Зелений світ» (керівник Ю. Щербак, боролося за покращення екології), «Товариство української мови імені Шевченка»; 28 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР затвердила Закон про державний статус української мови.

4. Підвищення активності народних мас і формування багатопартійності

Свобода слова, друку, а також бажання вирішити ті проблеми, які назріли в суспільстві підштовхнули народні маси до більшої активності:

у березні – травні 1989 року відбулися перші вільні вибори на з’їзд народних депутатів СРСР (прийшли свіжі демократичні сили, від УРСР – 321 депутат); з травня 1989 – березень 1990 року відбувалися з’їзди народних депутатів, які проголосили багато демократичних перетворень, зокрема, було відмінено ст. 6 в Конституції СРСР про керівну роль КПРС ( у 1990 році Верховна Рада УРСР закріпила це рішення, впровадивши зміни і доповнення до Конституції УРСР); у зв’язку з падінням авторитету КПУ (яка не виробила власної програми «Перебудови», а лише дублювала союзні накази) з’являються неформальні об’єднання (в основному, інтелігенції): «Товариство Лева» у Львові, «Український культурологічний клуб», «Українська духовна республіка» Олеся Бердника, товариства «Меморіал», «Зелений світ»; у 1989-1991 роках починається стихійне утворення понад 20 опозиційних  партій (в яких брали участь близько 30 тисяч осіб): «Українська республіканська партія» (УРП)( лідер Л. Лук’яненко), «Українська національна партія» (УНП) (Г. Приходько), «Народний Рух України» (НРУ) (І. Драч, В. Чорновіл), Демократична партія України ( ДемПУ) (Ю. Бадзьо), Українська селянсько-демократична партія(УСДП)(С. Плачинда), Українська християнсько-демократична партія(УХДП)(В. Січко) та інші; більшість з них виступали за незалежність України, її вихід зі складу СРСР (мирними, демократичними методами);  1988 рік – відбувся 20 - тисячний мітинг у Києві, присвячений екологічним проблемам; 1989 рік – Шахтарський страйк (шахтарі вимагали реформ); 21 січня 1990 року відбувся так званий «живий ланцюг» від Києва до Івано-Франківська, на честь проголошення злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року (взявшись за руки люди проспівали пісню «Ще не вмерла Україна»). у 1990 році було відновлено діяльність УГКЦ , а з 1991 року –УПЦ.