Анатолій Новий - Книга Адама , Анатолій Новий

   Наступного дня я з нетерпінням її чекав біля нашої Ейфелки. От підходить до мене приємна мила дівчина, вітається та розпочинає свою розповідь: “Пам’ятаєш як колись після концерту одного музичного гурту чимало відвідувачів цього культурного заходу раптово опинилися у психіатричних лікарнях? Ні? Отой тоді гурт презентував отам свій новий кліп. Пісня, либонь, має назву “Поможи мені знов потрапити в твої обійми”. Після оцієї гучної історії кліп було заборонено. Чому? Тому що у виготовленні кліпу було застосовано інноваційну технологію віртуальної реальності. Розумієш? Тепер оцю заборонену вже технологію застосовують ті, хто створює нелегальні віртуальні світи. Авжеж, вони дісталися й туди. Гравець перебуваючи в нелегальних віртуальних світах у стресових обставинах може несвідомо потрапити в духовний світ. Дані статистики психічних захворювань вказують на доволі високий рівень ризику такого переходу. Вони створюють нелегальні віртуальні світи просто заради власної забави, собі на втіху. При розслідуванні злочинів, де підозрюваним є ясновидець, не варто довіряти детектору брехні. Під час процедури перевірки на детекторі брехні вони ховаються в духовний світ, тому реакція організму не буде змінюватися. Такі злочинні організації вкрай важко викрити і знешкодити. Тепер я розумію чому ти їм не по зубах. Твоя аура сяє неначе новорічна ялинка. У тобі є все — винятковий баланс. Ти перший. Розумієш? Ти найперший! І я не поглинаю світло. Ти знаєш, де найти мене, тож до зустрічі.” І вона пішла. А я ще довго обмірковував її слова. І тутечки враз, несподівано, я закляк. Невже це правда? Я зрозумів, що вона мала на думці під словом “перший”. Невже правда те, що вона сказала? Невже правда те, що вони колись говорили мені? Ледве отямившись я поспішив додому. 

   Наша планета незрівнянна й неповторна. Земля — єдиний цілісний живий організм. Але яка роль людини в життєдіяльності цього організму? Ми ж безперервно плюндруємо свою планету, вбиваємо усе живе. В гіпотезі саморегуляції популяцій нам чомусь немає місця. У чому ж тоді секрет? І отут мені зненацька сяйнула незвичайна думка… Можливо якраз саме цього Бог і не хотів? Я вирішив перевірити свої здогади й припущення. Отож докладно проаналізувавши та опрацювавши наявну інформацію, яка була в Мережі, я дійшов висновку, що це правда. Так, дійсно, Бог не хотів, щоб ми розмножувалися. Ось і все. Просто все було інакше, просто було навпаки. Розумієте? Між нами кажучи, ота прадавня сива оповідка про Едем — то всього лиш Ноєва алегорія для дітей. Пізнайте самих себе. Тому планета Земля була створена лише для двох людей: Адама та Єви, для інших місце на ній не передбачалося. Планета на двох, всі зорі для двох, а все інше, похідне — це тільки сліпучий міраж. У довершений світ увірвалися нестримні хаос і сумбур.

   Згадавши декілька курйозних епізодів зі свого життя я збагнув, що ясновидців можна розпізнавати не лише при спілкуванні з ними, а також за їхньою поведінкою в певних ситуаціях. Вони часто поглядають на годинник. І не тому, що вони кудись або чогось спішать, а через те, що вони не відчувають часу. Для них його не існує. Вони полюбляють дивитися мультфільми. І не тому, що вони лишилися дітьми в душі, а через те, що їм важко ігнорувати ті запитання, які постійно звучать з дисплея. Проте їм не подобається купувати яблука. Так, вони ті, котрі поглинають світло. Це така їхня особливість, результат недоцільної репродукції. І на мить я знов завмер пригадавши останні слова, що сказала Триніті тоді. Невже це вона? Хіба?.. Певна річ, це вона! Але мені, очевидно, її треба буде перевірити. Я вкотре в глибокі занурився роздуми. 

   Я зрозумів, чому Адам і Єва перестали бачити Рай. Але, на додаток, Адам ще й також перестав бачити духовний світ. Проте зв’язок з Богом не було повністю втрачено. Їхня картина світу відтоді навіки перевернулася. Ви думаєте, що ясновидіння — це якесь дивовижне та надприродне явище? Ні, це результат того, що сталося з Адамом та Євою. Це явище якогось особливого значення для Бога не має. Воно також сприяє більшому поширенню шарлатанства й забобонів. І це ж у всьому світі протягом тисячоліть… Одні прикидалися дурними, дурнями робили інших і всі спільно, в сутінках, водили хороводи навколо істини не бажаючи її розгледіти. Але я, я ввімкну вам світло, всім, та розкрию правду кожному. Не блудіть у мороці темнім — виходьте на світло! Ясновидіння — це просто здатність бачити життєвий вибір людини. Ясновидіння — це наслідок неповного сприймання людиною властивостей часу. Гадаєте, що Адаму й Єві було б допитливо та радісно спостерігати за тим, як холоне планета Земля або поволі гасне остання зірка в галактиці? 

   О, до речі, я геть забув! Перша мертва куляста галактика, яку я відкрив, буде мати назву — Галактика Єви! А в Галактиці Єви відповідно розташована Адамова потрійна зоряна система, яка містить зірку Сонце, що є останньою живою зорею в цій галактиці. Роздивляючи Адамову потрійну зорю можна встановити, що сума мас Землі та Місяця є більшою за масу Сонця. Отже, формування цієї зоряної системи було зумовлено початком формування власне Землі. Таким способом пояснюється послідовність згасання зір в Адамовій потрійній зоряній системі й складний рух Місяця у ній. Та, щоправда, колись тамечки було занадто гаряче та яскраво. Крім зірок, що догоріли, неподалік, по сусідству, є також зорі, котрі спалахнули, але просто не встигли розгорітися. Так чи інак, а навкруги зацвіли чарівні подвійні та потрійні зорі, безліч зір… Я ніби знов поринув у безтурботне і щасливе дитинство. Я згадав як із захопленням читав у шкільні роки науково-фантастичний роман про неймовірну космічну катастрофу, що сталася в зоряній системі Багряний Фаетон під час чергового затемнення зірки, котра зігрівала колонію прибульців на одній з двох планет цієї системи. Але перед цим, одного разу окрема група представників високорозвиненої цивілізації задумала куди-небудь втекти зі своєї рідної зоряної системи, щоб почати нове вільне життя, тому що в їхньому світі панувала жорстока й вічна тиранія. Отож ретельно підготувавшись та хитрощами викравши великий зореліт сміливці полетіли світ-заочі звідти аби лиш довіку не повертатися назад. Покинувши свою галактику їх більше вже ніхто не переслідував, бо всі знали, що навкруги немає жодної придатної планети для життя, а сучасним зорельотом не до снаги розшукати таку планету деінде. Адже пального просто-таки не вистачить, щоб мати змогу дослідити нові незвідані простори космосу та живими повернутися назад. Всі були впевнені, що нові втікачі рано чи пізно, але вкотре неодмінно вернуться додому, бо таке було вже не вперше. У протилежному разі на них очікує моторошна смерть, хоча й в рідній галактиці на них чекає невідворотне покарання. Проте вони не здалися й наполегливо мчали в невідомість. І коли вже їх полишала надія на порятунок, а безвихідь гримала в двері, вони випадково наштовхнулися на крихітну планету, що була розміщена в непримітній зоряній системі Багряний Фаетон і виявилася, на щастя, життєдайною. Тому вони анітрохи не вагаючись вирішили сідати на цю планету. Поселенці з далекої галактики побудували там своє бездоганне суспільство та вже декілька тисячоліть жили в гармонії з природою. І от якось вони помітили незначне зміщення іншої планети цієї зоряної системи й визначили, що орбіта тієї планети є нестабільною. А згодом, розрахувавши майбутню траєкторію руху тієї планети, дійшли жахливого висновку — на Фаетона чекає катастрофа! Сподівання на світле й щасливе майбутнє знов-таки розвіялося; невдовзі чекає на них страшний фінал. Їм зовсім не хотілося покидати квітучу прекрасну планету, яку вони так сильно полюбили й берегли, але все ж вони мусять розпочати новий пошук нової планети. Хто залишиться на Фаетоні? А хто наважиться й подасться в свою останню подорож? Чи не забракне їм пального, яке зосталося в законсервованому зорельоті, щоб знайти собі нову домівку? Кому з них поталанить? Нікому? Що на них очікує? Всі на щось надіялися, сподівалися…  Щодо життя після смерті можу сказати одне: його безперечно не існує. Я абсолютно нічого не пам’ятаю; мені навіть анічогісінько не сниться. Зроду-віку жодних споминів з мого минулого життя в мене не було й нема. Тож ви й не мрійте про те, що вас чи когось де-небудь хтось буде чекати або й, може, виглядати. І якщо чесно: моя вам порада, завчіть значення слова “парадокс” ліпше, а не вишукуйте як звати Бога.