Маринка Черемних - Покарай мене... солодко, Маринка Черемних

3 глава. Ілона

За вікном вже потемніло, а ми ніяк не припиняли говорити. З цим чоловіком я забула про все і була сама собою. Здається, що наш сміх було чутно по всьому вагоні, бо до нас вже тричі приходила провідниця з зауваженнями вести себе тихіше. Наша розмова набирала все більше обертів, я все ж таки вирішила запитати, хай думає, що хоче:

- В тебе є дівчина?- тисячу разів пошкодувала, що задала це питання, бо очі чоловіка загорілися небезпечним вогнем. Ще подумає, що я запала на нього, а це на хвилинку так і було

- Немає, і ніколи не було- ми дивилися один одному в очі та мовчали. Через декілька секунд, чоловік почав повільно схилятися до мене. Невже він мене поцілує? Напевно, треба було б його зупинити, але я не могла і якщо бути відвертою- взагалі не хотіла. Я хотіла відчути тепло його губ на своїх і відчула його. Ігор припав палко до моїх вуст, зминаючи їх. Я впевнено огорнула його шию руками, чоловічі руки охопили мене під стегна та посадили собі на коліна.

Я щільне притиснулася до нього та поглиблила поцілунок. Мене кинуло в жар- чи то я вже відігрілася, чи наші поцілунки були настільки гарячими, що я хотіла зняти з себе светр, який додавав мені ще більше тепла. Я відсторонилася першою та приводила дихання у норму, очі були закритими. Боже, як мені тепер з ним доїхати до місця призначення, після відпустки працювати та дивитися в очі?! Соромно чомусь, навіть дуже. Хоча... мені дуже сподобалася ця хвилинна слабкість між нами. Ігор не поспішав мене відпускати, тому коли він ліг зі мною горизонтально, я автоматично впала йому на груди. З-під його футболки, яка була під худі, яке він зняв, я зовсім трішки побачила на правому плечі якесь татуювання

- Що це тільки що було?- запитала я, тримаючи його погляд

- Тобі не сподобалося?- Ігор запитально підняв брови. Чоловічі руки гладили та стискали мої сідниці

- Що ти в біса виробляєш?- тихо запитала я та зарилася лицем у його шию, щоб він не бачив наскільки мені зараз приємно, внизу живота була пожежа. Його аромат... не передати словами. Здається, це шоколад і щось типу віскі, змішаний з його чоловічим запахом

- Те, про що мріяв давно. Ти ж не проти?- Ігор підсунув мене ще ближче до себе, хоча я вже і так втиснута на максимум у нього

- Ігор Дмитрович, чи не багато Ви собі дозволяєте?- я підняла на нього свої очі та посміхнулася

- Зовсім небагато, Ілоно Володимирівно. Шкода, що я поки що не знаю, який у тебе номер від кімнати- одна рука залишилася в мене на сідниці, а іншою чоловік прибрав моє волосся з очей

- Ммм, а якби знав то що, прокрадався до мене ночами, як маніяк?- хитро посміхнулася

- Так, і робив би твої ночі теплішими, а то ти справжня мерзлячка- Ігор перекинув мене на спину мого ліжка та навис зверху

- Я вже зігрілася

- І що б ти без мене робила?- запитав за міліметр від моїх губ

- Навіть не знаю- наші вуста злилися у гарячому поцілунку, тільки на цей раз наші язики активно досліджували роти один одного. Після поцілунку, ми разом лежали на ліжку. Ну... як лежали... Ігор розлігся, а мене поклав зверху на себе, що я відчувала себе не дуже комфортно. Вперше так лежу на чоловікові

- Ігорю... мені так незручно та незвично лежати- даю гарантію, що мої щоки зараз точно були червоними

- Здогадатися не важко чому. Звикай- тихо сказав останнє слово він та хитро посміхнувся. Я в повному шоці від почутого

- Ти зовсім вже головою поїхав?

- Ей, ти як з начальником розмовляєш?- обурено, але з нотками сміху запитав Ігор

- Ти мені зараз не начальник- я надула губки та вдала, що образилася

- А хто?

- Дай подумати...- я дивилася в його очі та повільно наближалася до його губ. Я тихо сказала:- Чоловік, який нереально класно цілується та зводить з розуму від дотиків до мого тіла- і припала знову до його губ. Оскільки я була зверху, то перевагу над ним зараз мала я. Швидко знайшла низ його футболки та запустила свої руки на його прес. Окреслювала кожний кубик, а їх там на хвилиночку було аж 6

- Ілонко... Витягни свої проворні ручки- я негативно похитала головою та знову поцілувала його

- Ну гаразд- Ігор різко піднявся зі мною та запустив гарячі руки під мій светр. Знайшов застібку від бюстгальтера та вже надумав розстібати

- Ні, Ігорю, навіть не думай- я почала вивертатися з його рук, але куди там, він так міцно тримав мене, що можна задихнутися

- Помста тобі така- руки почали гладити мою спину і я полегшено видихнула. Ми знову лягли так, як і раніше і тихо розмовляли про робочі та життєві моменти

- Вже починає світати- час пролетів шалено швидко за нашими палкими поцілунками та розмовами. Оголосили про прибуття у Драгобрат. Ми разом вийшли з потяга, мою сумку забрав собі Ігор і навіть не думав віддавати.

На таксі приїхали до готелю та пішли на рецепшену за ключами від наших номерів

- Доброго ранку. Я бронювала номер. Ілона Величко- сказала я та чекала, доки перевірять

- Так, Ваш номер 51, тримайте ключик- відповіла приємна дівчина

- Дякую велике!

- Гарного відпочинку. І не забудьте про вечірній бал!- нагадала мені вона. Я кивнула та відійшла у сторону чекати Ігоря. Тут дійсно неймовірно гарно, все зроблено професіоналами

- Дякую велике!- сказав Ігор та за мить опинився біля мене

- Ну що, сусідко, ходімо до наших номерів- він взяв мою сумку, а я отетеріла. Номери поряд?!

- Твій номер 52?- запитала я та в такт з чоловіком підіймалася сходами на 2 поверх

- Так, тому...- Ігор поставив сумку біля мого номера та притягнув мене до себе, я обійняла його за спину,- до вечора. Я буду тільки тебе чекати на балу

- До вечора. Ти спочатку знайди мене по масці та сукні, а вже потім поговоримо- я піднялася на носочки та легенько торкнулася його вуст

- Я тебе впізнаю дуже швидко!- я посміхнулася. Поглядом провела широку спину свого начальника, яка зникла за дверима номера. Я відімкнула свій номер та зайшла. Спиною притулилася до дверей та торкнулася пальцями своїх губ, які і досі горіли від поцілунків. Невже я йому теж небайдужа? І що буде далі? Ми будемо разом? Одружимося? Так, стоп, це вже я далеко зайшла. Можливо, для нього- це просто тимчасовий роман зі мною, а далі буде все, як завжди. Але так не хочеться, хочу, щоб завжди було так, як в поїзді та біля номеру. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍