Маринка Черемних - Покарай мене... солодко, Маринка Черемних

Минуло 2 роки

Ілона

Я взяла до рук стопку документів про розширення нашої компанії та попрямувала до кабінету свого коханого чоловіка. Сьогодні день, коли ми з чоловіком побудували нашу історію, 2 роки пройшло з нашого весілля.

Святкування весілля відбувалося за містом у котеджі. На ньому були присутні наші батьки та друзі. На мені була одягнена моя сукня мрії- довга, з пишнею спідницею та корсетом, який ідеально підкреслював мою талію. Ігор надав перевагу чорному костюму та білосніжній сорочці. Вперше в житті, мабуть, я хвилювалася так, що ледь не втратила свідомість прямо на церемонії весілля.

Чи то сонце надто сильно нагріло в голову, чи це щось інше? Але тоді я злякалася не на жарт. Ігор навіть пропонував перенести дату, але я відмовилася, куди ще його відкладати? Цілий вечір мій чоловік не відходив від мене ні на крок, навіть у вбиральню ходив зі мною, що було надто смішно. Навіть подруги менше хвилювалися за мене, ніж мій коханий.

Сьогодні зранку мені було надто сильно погано, ще й Бублик бігав під ногами, коли я готувала нам сніданок. Бублик- це наший песик, якого ми завели 2 роки тому, порода коргі. Він такий гарний, що словами не передати. Кожного ранку ми разом вигулюємо його. Ігор казав, що вже давно не проти, щоб у нашій квартиирі лунав не тільки собачий гавкіт, а і дитячий сміх та плач. Я теж не проти, тому зараз дуже сильно хвилювалася, коли йшла до нього з документами та радісною новиною.

Я постукала:

- Заходьте- голос мого чоловіка був вже втомленим. Я зайшла, Ігор перевів на мене свій погляд

- Ігор Дмитрович, ось наші документи на розширення...- навіть доказати не встигла, бо мене заткнули нахабним, але гарячим поцілунком, притискаючи сідницями до столу

- Я ледь дочекався тебе, щоб поцілувати тут, а не в холі. Я шалено скучив за тобою- Ігор дивився на мене своїми зеленими очима, які були наповнені ніжністю. Хоч ми і працюємо разом, одружені, але ніхто з нас не любить цілуватися при наших колегах

- Ти такий втомлений

- Ти не менше- ми сіли на диван, який стояв в кабінеті Ігоря. Чоловік поклав голову мені на коліна, одна рука була переплетена з моїми пальцями, а інша лежала в нього на животі. Тепер треба непомітно витягти з карману спідниці мій сюрприз

- Сьогодні був важкий день, але всі питання на рахунок нашого розширення компанії у Львові вирішені і вже завтра офіс запрацює на повну потужність- сказав він та закрив очі. Я гладила рукою його каштанове шовковисте волосся.- Ілонко, можливо нам вже потрібно завести дитинку? Ні, ти нічого не подумай, що я підганяю тебе, якщо ти навіть зараз проти я зрозумію тебе- я витягла з кармана тест та поклала на груди чоловіку

- Коханий- Ігор відкрив очі та перевів їх на свої груди, на яких лежав мій позитивний тест на вагітність. Він взяв його до тремтячих рук, схопився з моїх колін та з повними очима сліз подивився на мене

- Не вірю, Господи, нарешті!- я підсунулася ближче до нього, притулилася чолом до його та почала плакати. Гормони, я не винна! Руки Ігоря накрили мій живіт. Поцілував мене та опустив голову до мого ледь помітного животика

- Привіт, я твій тато і я буду тебе любити все своє життя- я поклала руку на потилицю чоловіка та гладила

- Ігорю, я така щаслива з тобою- він стер з мого обличчя сльози, цілуючи у почервонілі щоки

- Я теж дуже щасливий з тобою, моя кохана. Я дуже сильно кохаю тебе

- Знаєш, я рада, що тоді спонтанно прийняла рішення поїхати поїздом у Драгобрат, що моє купе було двомісним і саме ти підсів до мене тоді. Я кожного дня дякую Богу, що він подарував мені тебе, бо тільки з тобою я почуваюся щасливою та бажаною жінкою. І не жалкую, що тоді дозволила тобі поцілувати мене, бо саме в поїзді почалося наше життя- я поклала голову на міцне чоловіче плече та обійняла за талію. Ми стояли обійнявшись біля вікна, проводжаючи захід сонця

- Я дуже радий, що саме 25 грудня я вирішив поїхати поїздом, а не машиною на відпочинок, що зустрів тебе у тому купе, зігрів,- тихо сказав це слово,- якби я вирішив поїхати в інший день, то тоді б я не потрапив до тебе у купе, а сів би до когось іншого. Я не жалкую ні про один день, який я провів з тобою, я поруч з тобою забуваю про все на світі, ти підкорила мене своєю красою та простотою і моє серце буде належати тільки тобі, до кінця моїх днів. Я дуже сильно кохаю тебе!- в кільці його рук було надійно та тепло, ми злилися в ніжному поцілунку.

Коли ви розумієте, що руки опускаються і сил немає ні на що, неважливо, чи це зрада, чи те саме раптове звільнення з роботи, чи щось інше, завжди потрібно вірити в краще та не опускати руки. І для того, щоб почати заново жити, потрібно перезагрузитися- поїхати на відпочинок, наприклад, як я, та зустріти свою долю на все життя. Так що, купуйте білет у щасливе майбутнє. І завжди їдьте поїздом, можливо, вас як і мене- хтось зігріє в поїзді, та буде зігрівати кожного дня, тільки тепер Ігор гріє нас разом з нашою прекрасною донечкою, яку звати Аліса Ігорівна. 

***

Дякую всім, хто прочитав та прожив цю прекасну історію з нашими головними героями! Нова історія не за горами. До кінця травня (в мене розпочинається сесія) планую викласти 2 історії. Буду рада, якщо ви будете зі мною!

І прислухайтеся до поради Ілони- їдьте завжди поїздом на відпочинок:)

Кінець