Роман Олійник (Argonayt) - Суботня НІч, Роман Олійник (Argonayt)

З ностальгічного стану Вольдемара вивів невгамовний дон Педро. Непомітно підкравшись до замисленого вампіра, настирливий демон почав пошепки розповідати про свою незвичайну пропозицію. Почуте змусило арт-директора стрепенутися і з усією можливою увагою поставитися до того, що повідав йому давній приятель.

Виявляється непосидючому волоцюзі під час одного з його подорожей пощастило зустрітися зі справжньою йок-йок. Вони подружилися, і старому шахраю якимось чином вдалося умовити загадкову істоту ненадовго залишити рідні пенати і податися з ним, трохи помандрувати по білому світу. Нещодавно вони приїхали в місто, і він би дуже хотів ввести свою іноземну супутницю в світ місцевої творчої богеми.

У зв'язку з цим до Вольдемара у дона Педро була одна ділова пропозиція, скоріше можна навіть сказати дружнє прохання. Мовляв, у його новоспеченої подруги є дивовижний дар, вона вміє створювати шалено красиві композиції зі звичайної води. Ось у демона і виникла ідея, чому б його доброму приятелеві-вампіру не організували для широкої публіки в своєму нічному клубі творчий виступ такої талановитої істоти.

Вольдемар не вагався ні секунди. Про йок-йок він знав лише з чуток. В основному це були легенди. Згідно з ними йшлося про австралійського жіночого духа-перевертня. Він нібито жив у священних водяних ямах і частенько приймав образ молодих дівчат з довгим зеленими волоссям. Ще цей дух був пов'язаний з життєдайною водою, він міг викликати благотворний дощ або наслати руйнівну бурю.

Загалом досить незвичайна істота з якою було б дуже цікаво познайомитися і хоч трішки поспілкуватися. Та й для репутації його нічного клубу таке неординарне дійство явно пішло б на користь. Тому енергійно потиснувши руку демона, вампір запевнив одного, що в найближчі дні обміркує його пропозицію і неодмінно організовує виступ йок-йок на самому найвищому рівні.

Поки Вольдемар розмовляв з доном Педро, поки потім ще раз обійшов весь клуб від суботньої ночі майже нічого не залишилося. Потрібно було збиратися додому. Але перед своїм відходом вампір підійшов до Ліліані і галантно запропонував їй ще трошки пройтися містом. Відповідь дівчини-перевертня неймовірно порадував арт-директора. Мило посміхнувшись, красуня-співачка звабливим голосом сказала, що дуже втомилася для прогулянок, але з радістю ще б зайшла до нього в гості на філіжанку чаю або кави.

Вольдемар зрозумів все з першого слова. З ніжністю взявши під руку молоду вовчицю, він із задоволенням думав про те, що і сьогодні йому не судилося нормально виспатися. Особиста спальня вампіра, повністю задрапірована червоно-чорним оксамитом, з величезною постіллю, старовинними канделябрами і ароматизованими свічками в узголів'ї завжди готова до таких ось частих тепер візитів дівчати-перевертня. І в цій таємничій напівтемряві кімнати, на цьому ліжку вони обоє точно не будуть чаювати.

У передчутті подальших приємностей Вольдемар забуває про все на світі крім своєї чарівно-прекрасної супутниці. Всі справи, проблеми, обіцянки і плани зникають, вмить розчинившись в невгамовному бажанні близькості і жаркому інтимному збудженні вампіра. Це наступає недільний ранок і весь подальший день він повністю присвятить Ліліані, віддасться її палким поцілункам, вишуканим пестощам, ніжним обіймам, неприборканим сплескам феєричної спокуси і пристрасного блаженства…

І нехай ця солодка казка колись закінчитися і коханій жінці доведеться, піти, залишивши його в холодній самотності вічності. Нехай. Навіть ті нетривалі години, що вони проводять зараз разом шалено дорогі і важливі для нього. Завдяки сердешним відносинам з дівчиною-перевертнем Вольдемар відчув себе таким коханим, близьким і бажаним чоловіком, яким не відчував себе вже багато століть. Напевно, з тих далеких часів, коли був навернений в вампіри.

Але особливо сумувати, згадувати про минуле і загадувати на майбутнє Вольдемару зараз анітрохи не хочеться. Він спрагло думає про те, що його чекає в найближчі миті цієї неповторної весни. Вампір прекрасно знає, що в обіймах Ліліани він немов зникне для всього світу. Знає, що тільки через кілька днів зможе відійти від її п'янких поцілунків і чаклунських поглядів. Знає, скільки зусиль йому доведеться витратити, на те щоб в наступну суботню ніч знову перетворитися з безрозсудного закоханого хлопчика в статечного солідного арт-директора одного з найпопулярніших нічних клубів їхнього міста.

Кінець