Олена Закаєва - Сенсація "Початок", Олена Закаєва

Розділ 4: Небажані гості

Софія повернулася додому пізно ввечері. Дача Олени залишила в її пам’яті незабутній слід. Активістка надала їй важливі документи – копії листів із погрозами, фінансові звіти, які свідчили про махінації, і навіть запис розмови, де ім’я Сліпчуків згадувалося у зв’язку з підкупом міських чиновників.

Софія знала, що тепер її розслідування отримало новий виток. Але одночасно вона відчувала, як страх починає стискати її серце.

У квартирі панувала тиша, але щось здавалося не так. Софія включила світло в коридорі й побачила, що дверцята шафи прочинені, хоча вона точно пам’ятала, що закривала їх.

Вона обережно оглянула кімнату. На столі лежали розкидані папери, а ноутбук був увімкнений. Хтось явно шукав щось важливе.

Софія схопила телефон і одразу набрала Антона.

— Антоне, в моїй квартирі хтось був. Вони перевернули все догори дригом.

— Ти впевнена? – голос редактора звучав занепокоєно.

— Так. І... мені здається, вони шукали документи, які я отримала від Олени.

— Слухай, — Антон знизив голос, — ти маєш негайно піти звідти. Якщо це справді Сліпчуки, вони не зупиняться.

Софія поклала телефон, але її мозок уже працював. Вона знала, що залишатися тут небезпечно. Зібравши документи, ноутбук і найважливіші речі, вона вирішила переночувати у своєї подруги Марини, яка жила в іншому районі.

У  Марининої квартири Софія почувалася трохи спокійніше. Марина була її давньою подругою, яка працювала адвокатом і знала, як вести справи в складних ситуаціях.

— Софіє, це стає надто небезпечно. Може, ти звернешся до поліції? – запитала Марина, заварюючи чай.

— Поліція? Вони вже, напевно, в кишені у Сліпчуків. Якщо я піду до них, то тільки ускладню собі життя, — відрізала Софія.

Марина уважно подивилася на неї, але промовчала. Вона знала, що переконати Софію було неможливо.

Уночі Софія прокинулася від гучного звуку. У вікно впала каменюка з прикріпленим листком паперу. Вона відскочила від підвіконня і побачила, як машина від’їжджає від будинку.

Взявши камінь, Софія розгорнула папір. На ньому було написано:

«Це твоє останнє попередження. Відступи, або пошкодуєш».

Її пальці тремтіли, але очі палали гнівом. Вона підняла голову і прошепотіла:

— Ви зробили помилку. Ви мене не зламаєте.

Софія вирішила, що завтра вранці почне наступний етап розслідування. Вона вже розуміла, що ризикує всім, але правду потрібно було викрити будь-якою ціною.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍