Левасер Де Боплан - Пригоди. Подорожі. Фантастика - 89

здобули перемогу. Бій тривав до півночі; з боку противника лишилося на місці близько 6000 чоловік і п’ять гармат; решта врятувалася втечею{23}, очистивши поле бою під покровом дуже теплої ночі. Ми втратили близько ста чоловік убитими і близько тисячі пораненими, серед них багато начальників; Загинули в битві: п. де Морюєль, французький дворянин, який був підполковником, зі своїм хорунжим, капітан Жолкевський, лейтенант ла Кротад і ще кілька іноземців. Після цієї поразки війна з козаками тривала ще до жовтня наступного року. Після підписання миру славетний і великий Конецпольський особисто вирушив до Кодака з чотирьохтисячним військом і лишався там близько місяця, поки не було відновлено укріплення. Потім він поїхав, узявши з собою 2000 солдатів, а мені доручив із загоном війська та з гарматами зробити розвідки до останнього порога і на зворотному шляху наказав піднятися вгору по річці в човнах разом з великим шамбеланом Остророгом{24}, що дало мені нагоду спостерігати всі тринадцять порогів і нанести їх на карту, як ви можете бачити.

Дніпровські пороги, острови Хортиця і Томаківка. Із карти України Г. Боплана.

У цих місцевостях сто й навіть тисяча чоловік не бувають цілком безпечні; навіть ціле військо має йти не інакше як у строгому порядку, бо степи складають кочів’я татар, які, не маючи осілості, бродять то туди, то сюди в цих обширних степах ордами від п’яти до шести, іноді до десяти тисяч чоловік. Далі я опишу їхні звичаї, управління і військові прийоми; тепер же скажу лише, що я бачив і відвідав усі тринадцять порогів, проїхав усі водоспади вгору проти течії в простому човні, що на перший погляд видається справою неможливою, оскільки декотрі з порогів мають від 7 до 8 футів падіння; судіть отож, як добре треба було володіти веслом. Ніхто не може бути прийнятий до козацької общини, поки не пройде в човні вгору через пороги; виходить, за їхніми звичаями я цілком можу бути козаком — честь, яку я заслужив у цю подорож.

Аби точно визначити вам, що таке пороги, я скажу, що це руське слово, яке означає скелю; ці пороги являють ніби ланцюг скель, простягнутий через річку; декотрі заховано під водою, інші видно на поверхні; декотрі сягають 8 чи 10 футів заввишки і завбільшки з будинок; до того ж вони розташовані так близько один до одного, що являють собою ніби греблю, яка затримує воду, котра, прориваючись, стрімко падає з висоти 5–6 футів у деяких місцях, в інших від 6 до 7, дивлячись по рівню води. Навесні під час танення снігів усі пороги вкриваються водою, за винятком сьомого, Ненаситця, який один утруднює тоді судноплавство. Зате влітку і восени, коли рівень води стоїть дуже низько, скелі досягають іноді від 10 до 15 футів заввишки; але з усіх 13 порогів тільки між десятим, Будилівським, і одинадцятим, Таволжанським, татари можуть переходити річку вплав, оскільки береги тут доступніші. На протязі від першого до останнього порога я помітив лише два острови, не затоплені водою. Перший, названий Стрільчим, лежить між третім і четвертим порогами; це кам’яна скеля близько 30 футів заввишки з прямовисними краями. Острів має близько 500 кроків завдовжки і 70 чи 80 завширшки. Не знаю, чи є на ньому вода, бо ніхто не відвідує його, крім птахів; а втім, весь він по краях густо поріс диким виноградом. Другий острів, значно більший за перший, близько 2000 кроків довжиною і 150 шириною, теж скелястий, але пологіший, являє собою місце, від природи укріплене і зручне для поселення; тут у великій кількості росте таволга, червона рослина, жорстка, наче букс, котра діє на коней як сечогінне. Острів називається Таволжаний, так саме як і одинадцятий поріг; тринадцятий поріг називається Вільний, місцевість тут дуже зручна для спорудження міста або замку.

На відстані гарматного пострілу нижче по Дніпру зустрічається скельний острівець, названий у козаків Кашоварниця, що означає “варити просо”, ніби вони бажали цим висловити радість, що щасливо пройшли пороги й хочуть відсвяткувати це учтою на цьому острівці; треба знати, що вони харчуються пшоном під час своїх походів.

Униз від Кашоварниці до Кичкасу зустрічається багато чудових місць для поселення. Кичкас — це маленька річка, яка впадає в Дніпро з татарської сторони; вона дас назву довгому піщаному мису, який врізається в Дніпро; його краї являють низку неприступних урвищ, як це видно на карті. Доступ сюди відкривається тільки з боку материка через низовинний перешийок близько 2000 кроків довжиною. Досить лише перегородити це місце, і можна було б мати чудово укріплене місто. Правда, поверхня грунту тут нерівна, вкрита пагорбами, з яких одві панують над татарським берегом, над іншими ж панують окремі підвищення цього останнього. Загалом місцевість дуже підвищена, русло річки відкрите, вільне від перег шкод, дуже нешироке і звужується на південь; на карті позначено ті місця, де річка видалась мені найбільш стиснутою. Мені траплялося бачити, як поляки стріляли з лука з одного берега на другий, причому стріли падали більш ніж на сто кроків далі протилежного берега. Це найголовніша і найзручніша з татарських переправ, бо в цьому, місці русло має не більше 150 кроків завширшки, береги вельми доступні і місцевість відкрита, отож можна не боятися засідки. Ця переправа теж називається Кичкас.

На відстані півмилі вниз за течією починається острів Хортиця, та оскільки я не заходив далі в той бік, то можу повідомити лише дані, запозичені з розповідей інших осіб, не надто ручаючись за їх вірогідність. Кажуть, що цей острів досить великий і підвищений, береги майже скрізь круті й тому малодоступні; віп займає не менше двох миль у довжину і півмилі в ширину, особливо у своїй верхній частині, бо весь він поступово звут жується і знижується в напрямку на захід. Його ніколи не заливає повінню, вкритий він дубовим лісом і являє собою чудове місце для поселення, яке могло б служити сторожовим укріпленням проти татар. Униз від Хортиці русло річки сильно розширюється.

Далі зустрічається Великий острів до двох миль завдовжки, зовсім голий; він мало має значення, тому що навесні заливається майже цілком, за винятком середини, де лишається сухий простір близько 1500 чи 2000 кроків у діаметрі. Навпроти цього острова впадає в Дніпро з татарського боку дуже швидка річка; вопа має окреме від Дніпра русло вздовж татарського берета на всьому його протязі з руслом Дніпра, але потім знову відокремлюється від