Тея Гріншат - Часова еволюція , Тея Гріншат

Героїня наближається до лабораторії, де працювала з професором Гоффманом. Тепер, усвідомлюючи порушення у часовій лінії, вона розуміє, що саме він відповідальний за останні зміни. Професор має свої амбітні плани переписати історію на свій лад, подорожуючи в часі. Вона помічає Гоффмана, який стоїть біля моніторів, що демонструють варіанти минулого та майбутнього.

— О, Ренато, не очікував тебе тут побачити, — промовляє він, не відводячи погляду від екрану. — Ти знаєш, що ти надто слабка, щоб прийняти реальність, яку може створити ця технологія.

— Реальність? — з недовірою запитує Рената. — Ти не зможеш нічого змінити на краще! Усі твої дії лише погіршують ситуацію. Гоффмане, ти створюєш хаос.

Професор усміхається, немов до дитини, що не розуміє очевидного.

— Твої погляди занадто обмежені, — спокійно каже він. — Уяви світ без війн, бідності та нерівності. Я можу стерти це ще до їх виникнення. Ми можемо виправити всі помилки людства.

— І яка ціна цього? — запитує дівчина, наближаючись до пульта керування. — Гоффмане, ти порушуєш баланс! Скільки ще людей зникне через твої зміни? Скільки життів буде зламано, поки ти намагаєшся створити ідеальну історію?

Гоффман піднімається на весь зріст і жорстко відповідає:

— Ідеали завжди мають свою ціну, і я готовий її заплатити. А ти, боягузко, залишаєшся в полоні страху — це межа, яку ти не можеш подолати.

— Ні, Гоффмане! Це не страх. Це розуміння того, що ми не маємо права гратися з часом. Це знищить усе, що ми любимо, і все, що знаємо! — заперечує героїня.

Професор активує одну з точок подорожі в минуле і пропонує:

— Чому б тобі не приєднатися до мене?

— Ні, — відверто відмовляє Рената.

— Ти усвідомлюєш, що ми можемо створити цей світ разом? Я даю тобі останній вибір: або ти приймеш правду і підтримаєш мене, або спостерігатимеш, як усе змінюється за моїми умовами.

Дівчина мовчки дивиться на свого колишнього колегу і помічає, що в нього немає жодних сумнівів — лише бажання контролювати майбутнє. Обережно вона дістає запасний пристрій на випадок, якщо щось піде не так.

— Я не дозволю тобі це зробити! — заявляє вона, активуючи систему самознищення технології.

Гоффман намагається зупинити її. Вони борються, і їхнє протистояння наповнене не лише конфліктом, а й відчаєм та зрадою.

В останню мить, коли технологія ось-ось має бути знищена, Гоффман шепоче:

— Ти робиш помилку, потім жалкуватимеш.

— Ні, я обираю майбутнє, в якому люди створюють те, що хочуть! — відповідає дівчина, натискаючи кнопку.

Після вибуху, що стався, вся технологія знищується, і історія повертається до свого природного ходу. Героїня стоїть серед руїн лабораторії, розуміючи, що хоч і втратила колегу, вона зберегла найголовніше — свободу вибору для всього людства.