Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Примхлива мрія, Agrafena 📚 - Українською

Agrafena - Примхлива мрія, Agrafena

32
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Примхлива мрія" автора Agrafena. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 183
Перейти на сторінку:

Павло страждально зітхнув і сказав:

– Весілля відсвяткуємо через місяць. А наступного дня, підпишемо угоду про злиття наших компаній.

– Це дуже скоро, – прошепотіла й мимоволі зробила два кроки назад.

– Заспокойся, чого ти сахаєшся? – сердито насупився блондин. – Я не кусатиму тебе, якщо ти сама не попросиш…

Я ще трохи відступила і притулилася спиною до дзеркала. Павло схилив голову набік і скептично спостерігав за моїм ганебним відступом.

Під цим пронизливим поглядом відчула, ніби враз вкрилася гусячою шкірою.

Незважаючи на моє негативне ставлення до Красіна й рішуче небажання вийти за нього заміж, я не можу ігнорувати його вплив на мене. Чи може бути, що він на всіх без винятку дівчат так впливає?

Уперше це зі мною сталося, коли я зустріла Павла на святкуванні свого вісімнадцятиліття. І тепер я відчуваю те саме. Його пронизливі блакитні очі, здається, обпалюють мене. Неважливо, усміхається він чи сердиться. У такі моменти, як зараз, я забуваю, що твердо вирішила його ненавидіти.

Очевидно, якась із емоцій відбилася на моєму обличчі.

– Вікторіє! – шипить блондин, не зводячи з мене очей. – Припини зараз же. У моєму домі ніхто не може заподіяти тобі шкоди.

Й ось нарешті, я знаходжу вагомий привід, щоб відстрочити несподіване весілля.

– Павле, у мене сесія. Може до канікул…

– Ти забула, що я теж вчуся? Не хвилюйся, я не заважатиму твоїм заняттям. І не будь такою офіційною. Треба, щоб оточення повірило, що ми ніжно кохаємо один одного.

– Я ж тепер не називаю тебе «Аполлінарій», — посміхнулась я.

Паша грізно звів брови:

– Ти зараз підсміюєшся наді мною?

– Ні. Звичайно, ні, – запевнила його.

Він на мить обпалив мене гнівним поглядом, потім знову простягнув руку:

– Тоді, я думаю, питання вирішено.

Я простягла долоню у відповідь, і між нашими руками знову полетіли іскри. Наразі, Красін підготувався до мого можливого відступу, і не дав мені змоги відійти. Він ніжно обхопив мої пальці своєю великою долонею і чомусь я відчула, що саме зараз переступила непомітну, але вкрай важливу, межу.

 

1 ... 4 5 6 ... 183
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Примхлива мрія, Agrafena», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Примхлива мрія, Agrafena"