Анітка Санніфео - Відшукати скарб, Анітка Санніфео

 – То викравши артефакт, ти вирішив помститися Мировальду? Чи не так, Арчивальде? – грізно подивилася на нього Джоана. – Ти досі ображений хлопчисько, який не зміг пережити того, що твоя кохана жінка обрала іншого?

– Якби Айлін була щаслива з ним, я б прийняв це, Джоано. Але він занапастив її життя. Зруйнував її! – скрикнув той, що й досі приховував своє обличчя під каптуром плаща.

– Айлін сама зробила цей вибір, свідомо обираючи того, хто її не кохав. І я можу сказати тобі, що Мировальд ніколи не зраджував Айлін! І він проводив з нею ночі! Він розповідав мені цю історію. Можливо, він не кохав її, але смерть Айлін також стала для нього ударом…

– Ти думаєш я повірю тобі? – хмикнув Арчивальд. – Він швидко знайшов утіху в твоїх обіймах, Джоано! Він не сумував за загиблою дружиною…

– І все одно я не можу зрозуміти – навіщо ти зараз влаштував війну двох народів? – Миродор з викликом подивився на чоловіка в каптурі. – Чого ти хочеш?

– Я хочу, щоб Мировальд відчув весь біль, який пережив я. Навіть сильніший. Спочатку біль за свій народ, який невинно гине на кордонах. А потім біль втрати рідних. Ви всі не вийдете звідси живими. Я надто довго готувався й мені вдалося заманити у пастку всіх тих, хто надто важливі для нашого Володаря.

– Божевільний, – промовив Олексій.

– Як ти зміг викрасти яйце дракона? – Руора гнівно подивилася на нього.

– Це було нескладно, – усміхнувся Арчивальд. – Я мав доступ до скарбниці. До того ж як раз настав час нового вибору. Строк правління Мировальда підходив до кінця, й все, що було потрібно, то накласти ілюзію. Я зміг створити закляття, яке на деякий час здатне змінити мою ауру та зовнішність на Мировальда. Через те, що ми були близькі, це було легко зробити. А потім пару заклинань чорної магії, й все. А ні, ще одне. Довелося пустити плітки, що Темний володар не бажає проводити ритуал, й сховав артефакт. Звісно, Світлим це не сподобалося. Вони почали війну. А мені довелося інсценувати свою загибель. І надалі втілювати свій план…

– Ти ж знаєш, що використання чорної магії суворо заборонено? – Миродор все ще дивився на супротивника холодним поглядом. Він не вірив до кінця в те, що цей ельф пішов на злочин лише через втрачене кохання.

– Зовсім скоро все зміниться. Я стану наступним Володарем Адару, і я зміню наші закони. Світлі теж винні. Через них я втратив кохану. Якби не та поїздка, я міг би бути з Айлін. Вона була би жива! Я зіштовхнув два народи, й на цій війні гинуть чиїсь кохані… Тепер багатьом зрозумілий мій біль… Гарна помста, чи не так?

– Ти просто втратив розум, геть збожеволів! І як ми цього не розуміли? Боги! Мировальд довіряв тобі геть усе! – заговорила Джоана.

– Так, я втратив розум, – засміявся той. – Але не силу та могутність! Вам не здолати мене! Я поглинув чимало чужої магії завдяки цьому яйцю. Я змінив налаштування артефакту. Він тепер підкоряється лише мені. Чорна магія непереможна! – він знову розреготався. – Підходь, Джоана! Ти будеш перша, чию магію сьогодні поглине артефакт. Я – єдиний його Володар. Я – Володар Адару! І кожна частинка нової магії робить мене сильнішим та непереможним!