Мiла Морес - Магія призначення, Мiла Морес

- Я дозволив собі запросити своїх близьких.

Бачу, як на обличчях присутніх дедалі більше відбивається подив. Батьки Девора сидять мовчки, спостерігаючи за тим, що відбувається з відкритими ротами. Моя мама спантеличена, але не виглядає стурбованою.

- Ені, ти просила ставити тобі запитання, давати можливість самій робити вибір і приймати рішення, - голос Калеана звучить у моїй голові, решта не чує сказаного. - Я дам тобі можливість відповісти на одне запитання. І якщо ти відповіси ствердно, це означатиме, що всі наступні мої рішення ти приймаєш беззаперечно.

Пауза затяглася, Калеан невідривно дивиться мені в очі, всі Нотрили стоять за нашими спинами без слів, але напоготові. Девор метушиться, раз у раз вставляючи репліки.

- Присядь, хлопче, - Калеан звернувся до мого колишнього хлопця тоном господаря становища, - у тебе немає сил, щоб бути мені рівним суперником. Отже, Ені, лише одна відповідь, - продовження вже сказано особисто для мене, але вголос.

Аліта зробила легкий жест у мій бік, і моє вечірнє вбрання змінилося на розкішну білу сукню в підлогу. Я здивовано оглянула своє вбрання, і мало не пропустила появу в нашій вітальні квіткової арки, а біля неї священика, одягненого в білу рясу із золотими нитками по контуру. Калеан йому кивнув, і я з ошалілим виглядом почула давно знайомі слова, які ніколи не приміряла на себе.

- Калеане Ліртон Нотрил, чи згодні ви взяти за дружину Еніру-Белль Періл Мондал?.. - продовження я не почула, тому що перше питання позбавило мене здатності мислити, чути, дихати.

- Так, згоден.

- Еніра-Белль Періл Мондал, чи згодні ви взяти за чоловіка…

Я не розумію, що тут відбувається, але передчуваю, що від мене вже чекають на відповідь. Дивлюся по черзі в обличчя гостей, зважую, чия рідня мені миліша, хоча в цьому немає сенсу. В даний момент я вже не приймаю рішення, кому з чоловіків віддаю перевагу, але я не очікувала, що заручини з одним можуть перерости у весілля з іншим.

- Ні, Ені, - Девор дивиться на мене з проханням, але відмовляє нерішуче, ніби вимушено.

- Еніро, ти маєш відповісти.

Священик повторює запитання, промовляючи повне ім'я кожного. І ці секунди я вирішую свою долю. Як він сказав? Якщо я відповім «так», то в подальшому повністю буду під його владою.

Кидаю ще один погляд на Калеана, чіпляюсь за його карі очі. Вони не висловлюють нічого, але здається мені, що він перестав дихати в очікуванні моєї відповіді.

- Так, я згодна, - вимовляю млявим голосом.

- Оголошую вас чоловіком та дружиною, – констатує священик.

Калеан притягнув мене до себе і пристрасно поцілував. Моє тіло зраділо від несподіваного задоволення, і я розслабилася в його руках, просто повисла на них, тільки зараз усвідомивши, що на мені, крім сукні, виявилися ще й перлинні туфлі на шпильці.

- Я любитиму тебе вічно, - чую чоловічу клятву в голові.

- Я тебе ніколи не зраджу, - вимовляю свою обіцянку вголос, і бачу повне задоволення на його обличчі, змішане з радістю та щастям.

До мене першою підійшла Аліта, обіймає, погладжує по голові, весело висловлює вітання, радіє, що я тепер офіційно стала частиною сімейства Нотрилів. Далі по черзі мене обійняли Кірам та Елім, так само дружелюбно висловлюючи вітання. Тільки моя мама, яка мала б першою вітати, сидить без руху. Батьки Девора в такому ж стані. Сам Девор пішов відразу після мого «так, згодна».

- Лоріно, ми будемо раді запросити вас на нашу сімейну вечерю наступної суботи, - Калеан звертається до моєї матері з усією чемністю. - А зараз, ми просимо пробачити нас, сімейні справи не чекають. У нас з місіс Нотрил медовий місяць.

Еніра

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно