Роман Миколайович Коваль - Отаман Зелений, Роман Миколайович Коваль

що діяв на Білоцерківщині. Після того як у травні 1920 р. 6-та Січова дивізія разом з поляками увійшла до Києва, її культурно-освітній відділ поширив звернення С. Петлюри та командування дивізії. На цей заклик і зголосився Степан Щербак. Служив у нестройовій сотні 6-ї стрілецької дивізії. Разом з дивізією в тяжких боях відступив на захід. Інтернований у таборі Олександрова-Куявського, де вступив до школи гімнастики і спорту. Під час Другого зимового походу в листопаді 1921 р. — козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада в с. Миньки. Перед розстрілом на пропозицію перейти на службу до Красної армії й таким чином зберегти собі життя відповів за себе і полонених товаришів: «Я, козак 6-ї стрілецької Січової дивізії, від себе й козаків, яких знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає, але ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо». Розстріляний у м. Базарі. У списку розстріляних під № 230. Реабілітований 27 квітня 1998 р.

ЩУР Максим Остапович (1898, м-ко Трипілля — 24.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир колгоспу. Розстріляний.

ЩУР Микита Остапович (1879, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯКОВЧЕНКО Михайло Костянтинович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯНУШЕНКО Микола Семенович (1899, м-ко Трипілля — 5.05.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Демко Олексійович (1891, с. Халеп'є — 1938?). Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1938 р.

ЯРЕМЕНКО Демко Юхимович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Єлисей Степанович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Каленик Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Михайло Панасович (? с. Халеп'я — 1.8.1929, м. Харків). Козак Халеп'янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп'ї 28 червня 1919 р. Арештований 30 квітня 1929 року. Розстріляний.

ЯРЕМЕНКО Павло Ількович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Семен Іванович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Сидір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Михайлович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп'я. Репресований у 1930-х роках.

ЯРЕМЕНКО Федір Павлович. Сотник Халеп'янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп'ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

Підготував Роман КОВАЛЬ

Примітка

Там, де не вказано, що повстанець репресований, ще не означає, що він уникнув кари.

Дума про отамана Зеленого
(Додаток № 10)

Музика Віктора Лісовола

Слова народні (записані Борисом Антоненком-Давидовичем на Київщині, доопрацьовані Віктором Лісоволом)

Та вже гай листям вкриє, щоб став зелененький, Та вже гай листям вкриє густіше, чим лози. — Ой час, батьку, розплатиться за вкраїнські сльози! Ой час, батьку, ой час, батьку, гей, ой час ще й година! Стогне, стогне від ворога ненька-Україна… Ходім, батьку, до Києва, Київ визволяти, Ворогів, катів проклятих, в землю заганяти. — Пішов би, дак несила без Симона тим Києвом нам оволодіти. А у неділю вранці-рано вдарили гармати — То Зелений Україну почав визволяти. Ой гримнуло у Трипіллі — в Каневі лунає; Отаману Зеленому й Дніпро помагає. Пливуть Дніпром комуністи — і спілі, й неспілі… Не хоче їх риба їсти, бо осточортіли… Вимітає, вичищає, гей! Визволя Вкраїну, гей! Його слава, поки й віку, не вмре, не загине. Та гей! Гей!
Пісня про отамана Зеленого
(Додаток № 11)

Музика Тараса Силенка

Слова Миколи Щербака

Богуслав понад Россю і Корсунь в боях стугонять. Біла Церква гримить — москалів блискавицями стріла. Наш отаман як грім: у Черкасах сідлає коня, Над Дніпром пролетить, у Таращі розпростує крила. Як вогонь він випалює й нищить бур'ян-блекоту, Мов двосічним мечем розбиває червоних бандитів! У Трипіллі Зелений подивиться в мряку густу, Де в огні клекотить і вирує розтерзаний Київ. Заскрегоче зубами, гляне з болем на рідне село, Стисне в боки коня і як вихор шугне в надвечір'я: Вільна Січ ожила, і козацтво як мак розцвіло, — Це Зелений у вічність веде українське безмір'я!
Попіл
(Додаток № 12)

Ой де твоя сила, Терпило Данило? Ой де твоя слава, орел сизокрилий? Ой де твоє тіло навіки спочило? Ворожа навала зрівняла й могилу.