Мартін Штарк - Ти моя гра , Мартін Штарк

Я хотіла заперечити, сказати, що це несправедливо, що моє особисте життя — це лише моя справа, але в очах Тетяни читалося: будь-які слова зараз марні.  
— Ви хочете, щоб я пішла? — сказала я якомога тихіше і спокійніше.  
— Я хочу, щоб компанія працювала без зайвих скандалів. Даю вам можливість піти красиво, без запису у вашу трудову книжку, — вона знову перехрестила руки на грудях і відкинулася на спинку крісла.  
Я опустила погляд. Усередині щось стиснулося. Я працювала тут не тому, що любила цю роботу, але все ж… мене виштовхували звідси, ніби я зробила щось огидне. 
— Вам варто подумати про своє майбутнє, Карино, — додала Савчук після паузи.  
Врешті я підвела очі і наштовхнулася на її холодний погляд.  
— Я вже думаю, — відповіла я.  
І вперше за довгий час це була правда.