Елевонда Евермонт -Еливедо - Пригоди Анджеліки і Аделі в Країні Квітів, Елевонда Евермонт -Еливедо

– Ти сам хотів, щоб я була з тобою, хоча я відмовляла тобі безліч разів, – посміхнулася, натякаючи на те, що тепер він має терпіти усе, щоб я не робила без заперечень.

– Врешті решт, ти б сама зрозуміла, що повинна бути зі мною, – промовив він тихо, його погляд змінився на більш моторошний, такий він ставав коли застосовував чари. 

– Можливо, – змушена була визнати. – Я хотіла сказати, що тепер не жалійся, що я не така і взагалі, від мене залежить те що у нас місто майбутнього, – відповіла я знущально. 

–  Я не проти, але який приклад ти даєш, наші гості ще не те подумають, – відпові він на диво знічено. 

Так от чому він такий нервовий, як завжди боїться, що я ще зіпсую імідж міста. Смішний, та я у їхніх поглядах вловила тільки одне захоплення. 

– А он як, ти не думав, що я спеціально, – промовила з грайливою посмішкою.

– Вдягни хоча б щось схоже на сукню, – попросив він, втомлено подивившись на мене. 

– Тобі просто не подобається це, але ти ж знаєш мене, Хальді, – протягнула його ім’я і він здався.

Хоча це було очевидно. 

– Роби, що хочеш, Мі, – приречено сказав він.