Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 20

АВА

Я сиджу у вітальні і ми з Грейс розраховуємо витрати. Грейс не вміє читати й писати, але розуміється на ведені господарства змалечку. Мене вчив старий економ, якому вона доводилась дочкою. Якби не його переконання, що простій дівчині грамота ні до чого – Грейс досягла б більшого. А так вона моя особиста служниця, покоївка і няня для Рея.

І якщо з фінансами в нас все добре, то інші справи далеко не такі радісні. Я не розповіла Грейс про те, що своїми руками вбила людину. В мене не повертається язик це сказати, хоч і розумію, що невдовзі це стане відомо всім мешканцям маєтку. Але є й серйозніші речі. Якщо дотепер Кертіс вдавався лиш до погроз та залякувань, то ми з Девіном перевели все на новий рівень. Він тепер повинен підвищити ставки або відступитись. І я мало вірю у другий варіант розвитку подій.

Добре б було мати змогу розповісти все Девіну. Та тільки навряд чи він поставиться поблажливо до чаклунських розбірок. Наймовірніше, не повірить. Тим більш, мої реальні можливості дуже малі. Відвести очі, втамувати замовлянням біль чи кровотечу – ці фокуси доступні звичайним сільським відьмам. Мамина сила в мені не проявилася, скоріш за все це відгукнеться в моїх нащадках. Мої можливості більшою мірою полягають у знанні цілющих зіль і людського тіла. І доктор Хольстейн теж мене багато чого навчив.

Пояснити, чому ж мене насправді прагне отримати Кертіс, і взагалі не видається можливим. З Сінною я не бачилась майже місяць. Просто боялась. Як не Кертісових прихвостнів в лісі, то небезпеки для самої Сінни, якщо Кертіс зрозуміє її значення для мене.

Якщо я поїду в Лейвуд – маю її попередити. Але як? Піти зараз до неї може бути все одно, що виказати Кертісу. Це якщо він досі не знає. Бо в мене тепер враження, що всі ці роки я жила у щасливому невіданні в той час, як за мною пильно стежили дуже недобрі очі.

 

Мої міркування перериває Девін, який заходить у вітальню. Погляд у нього дещо напружений і затримується на Грейс і паперах на столі перед нами.

- Ми вже закінчили, Девіне, - я бачу, що він не хоче говорити при ній, - складете мені компанію?

Девін коротко нахиляє голову і ми переходимо ближче до каміну. Я відправляю Грейс на кухню, потурбуватися про обід. Тепер в нас більше народу і кухарка з двома помічницями не завжди вчасно встигають.

- Вчора я їздив у маєток Варанів, - говорить Девін. – Леді Агата написала мені .

- Щось трапилося?

- Хм. Приїхало півтора десятка людей – прислав лорд Варан. Але прислав він їх до вас.

- До мене? - перепитую здивовано.

- Так, як охорону. Вони будуть тут завтра. – Девін вочевидь вагається. – Проте леді Агата намагалась переконати їх капітана в тому, що захист потрібен насамперед сину лорда Варана і що потрібно перевезти хлопчика до неї і охороняти там.

- Тобто? Просто привезти тільки Рея, без мене?

- Так. Я зауважив, що поки не бачу в цьому необхідності, але якщо ви приймете таке рішення – привезу вас із сином. І її відповідь… Вона сказала, що звичайно не має нічого проти вашої присутності, але що ви маєте багато обов’язків тут і можливо відпустите його просто погостювати з нянею.

- Вона не передавала до мене листа?

- Ні. Але скоріш за все, передасть його з капітаном Бірном завтра.

- Це... дивно.

- Капітан Бірн отримав чіткий наказ від лорда Варана охороняти вас. Він заїхав у маєток предати листи і леді Агата затримала його до завтра, тим більш, що я підтвердив, що нагальної необхідності поспішати немає. Мабуть, хоче розпитати про сина.

Я розгублено дивлюсь на візерунок килиму під погами. Такий пріорітет від леді Агати не те щоб несподіваний, але мені неприємно. Втім, Девіна ж вона відправила. Проте вже й тоді поводилась дивно…

- Девіне, - наважуюсь, - мені потрібно вам дещо розповісти. Але мені хотілося б знати… як ви вчините, якщо мої інтереси суперечитимуть інтересам леді Агати. Адже ви захищаєте мене за її наказом.

Мабуть, я б так не вчинила, якби не відчувала, що можу розраховувати на нього. Адже ми провели поряд достатньо часу, щоб зблизитися. Побували у сутичці плече до плеча… хоча б на чесну відповідь я можу сподіватися?

- Формально я служу лорду Варану. Підпорядковуюсь леді Агаті, так. Але він сам віддав Бірну наказ захищати саме вас, а не просто вашого сина. Тому я думаю, що можу порушити наказ леді Агати, якщо це загрожуватиме вашій безпеці чи силоміць розлучатиме вас з сином. Не уявляю, як таке може піти дитині на користь.

Девін похмурий і я розумію, що він повністю поділяє мої побоювання. І, можливо, не все розповів.

- Коли я просила леді Агату про допомогу, я розповіла їй про домагання лорда Кертіса. І в мене склалося враження, що вона з ним добре знайома і він викликає у неї жах. Їй стало погано тоді. Після цього вона перестала бути відвертою. І ця ваша розповідь підтверджує. В мене складається враження, що вона хоче забрати Рея, відкупившись мною при необхідності.

- Не дуже шляхетно.

- В її розумінні, я сама відмовилась від захисту.

- Що ви маєте на увазі?

- Вона наполягала на тому, щоб я вчинила певним чином… щоб змусила Міргана одружитися зі мною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍