Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

І збочила віслючка з дороги та й пішла полем, а Валаам ударив її, щоб повернулася на дорогу.

24 І став ангел Господній на стежці виноградників, стіна з цього боку і стіна з того.

25 І побачила та віслючка Господнього ангела, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 І ангел Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.

27 І побачила та віслючка Господнього ангела і лягла під Валаамом. І розгнівався Валаам, і вдарив її палицею.

28 І відкрив Господь вуста віслючці, і запитала вона у Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?

29 І Валаам відповів до неї: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то я забив би тебе!

30 І сказала віслючка до Валаама: Чи ж я не віслючка твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відповів: Ні!

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього ангела, що стоїть на дорозі і витягнутий меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 І сказав до нього ангел Господній: Нащо ти вдарив тричі віслючку свою? Я вийшов на перешкоду, бо ти йдеш проти волі моєї.

33 І побачила мене ця віслючка, і збочила перед обличчям моїм тричі. І коли б вона не збочила була перед обличчям моїм, то вбив би тебе, а її залишив би живою.

34 І сказав Валаам до Господнього ангела: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це лихе в очах твоїх, то я повернуся собі.

35 І сказав ангел Господній до Валаама: Іди з цими людьми і тільки те слово, що скажу тобі, його будеш промовляти. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на березі Арнону, на кордоні своїх володінь.

37 І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи я не зможу вшанувати тебе?

38 І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи зможу я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе у вуста мої, його тільки я буду промовляти.

39 І пішов Валаам з Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 І вранці взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив звідти частину того народу.

Числа 23

1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

2 І зробив Балак, як Валаам сказав. І приніс Балак та Валаам в жертву бичка та барана на кожному жертовнику.

3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може зустріну Господа і що він скаже мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

4 І зустрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертовників склав я і приніс бичка та барана в жертву на кожному жертовнику.

5 І вклав Господь слово до Валаамових вуст та й сказав: Повернися до Балака і будеш так промовляти.

6 І повернувся він до нього, а той стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

7 І він виголосив свою приповість пророчу: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, зі східних гір: Іди ж, прокляни мені Якова і наведи лихо на Ізраїля!

8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду наводити лихо на того, що гніву на нього не має Господь?

9 Бо я бачу його з верхівок скель, і з пагорбів його оглядаю, той народ пробуває окремо і не зараховує себе до інших народів.

10 Хто ж перелічив народ Якова численний як порох? Хто перелічив чверть Ізраїля? Хай душа моя помре смертю праведних і кінець мій хай буде такий, як його!

11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а ти поблагословив їх!

12 А той відповів: Чи ж не те маю казати, що Господь покладе в мої вуста?

13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зі мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його ти зможеш бачити. І прокляни мені мого ворога, звідти!

14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертовників, і приніс в жертву бичка та барана на кожному з них.

15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я зустріну там Господа.

16 І зустрів Господь Валаама, і вклав слово до вуст його та й сказав: Повернися до Балака і будеш так промовляти.

17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І запитав його Балак: Що ж казав Господь?

18 І він виголосив свою приповість пророчу: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє вухо до мене, о сину Ціппорів!

19 Бог не людина, щоб неправду казати, і він не син людський, щоб йому шкодувати. Чи ж він був сказав і не зробив, чи ж він обіцяв та й не виконав?

20 Оце я отримав наказ поблагословити, що він поблагословив, тому я не відверну того!

21 Не видно страждання між Яковом і не видно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним гучні голоси на славу царя!

22 Бог, що вивів був його з Єгипту, він для нього, як міць буйвола!

23 Нема заклинань на Якова і чарів нема на Ізраїль. Ось що зробив Бог, — буде сказано про Якова та Ізраїля.

24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобич і аж поки не буде він пити кров забитих!

25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословляти не благословляй його!

26 І відповів Валаам Балакові: Чи ж не казав я тобі: Усе, що скаже Господь, те зроблю?

27 І сказав Балак до Валаама: Ходімо ще до іншого місця, може до вподоби Богові буде, щоб ти звідти прокляв мені його.

28 І вивів Балак Валаама на верхів'я Пеору, що височіє над пустелею.

29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс у жертву бичка та барана на кожному жертовнику.

Числа 24

1 І побачив Валаам, що Господові до вподоби поблагословити Ізраїля, і не став, як завжди, покладатися на прикмети і звернув обличчя своє до пустелі.

2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був дух Божий!

3 І він виголосив свою приповість пророчу: Так промовляє Валаам, син Беоровмй, людина з очима відкритими,

4 це мовить той, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падав з відкритими очима.

5 Які, Якове, гарні намети твої, житла твої, Ізраїлю!

6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!

7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа і царство його піднесеться.

8 З Єгипту Бог вивів його, він для нього, як міць буйвола! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кістки потрощить, а стріли їх поламає.

9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!

10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, поблагословив їх тричі!

11 А тепер іди до свого місця! Я сказав був, що вшаную тебе, та стримав тебе Господь від пошани.

12 І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких посилав ти до мене:

13 Якщо Балак дасть мені все своє срібло та золото, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я казатиму!

14 А тепер я йду до народу свого. Наостанок я розкажу тобі, що в кінці зробить той народ твоєму народові.

15 І він виголосив свою приповість пророчу: Так промовляє Валаам, син Беоровий, і людина з очима відкритими,

16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падав він з відкритими очима.

17 Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепи всіх синів Сифа!

18 І заволодіють вони Едомом, і стане Сеїр під владу своїх ворогів, а Ізраїль підніметься!

19 І той запанує, хто з Якова, і винищить рештки з міста.

20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповість пророчу: Початоком народів був Амалик, та згине він навіки!

21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповість пророчу: Міцна оселя твоя, поставлена на скелі!

22 Але винищений буде Каїн, незабаром Ашшур підкорить тебе!

23 І він виголосив свою приповість пророчу: О, горе тим, хто залишиться жити, як зачне Бог робити оте?

24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшур підкорять і Евер. Та й їм прийде загибель в кінці!

25 І встав Валаам та й повернувся до місця свого. А Балак також пішов дорогою своєю.

Числа 25

1 І осів Ізраїль у Шіттімі, і народ увійшов у розпусту з моавськими дочками,

2 а вони закликали народ приносити жертви їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.

3 І Ізраїль пристав був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.

4 І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.

5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Повбивайте кожен між ваших людей, хто пристав до пеорського Ваала.

6 Аж ось прийшов один з Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході в намет зібрання.

7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він серед громади, і взяв списа в свою руку.

8 І ввійшов він за ними до середини помешкання, та й проткнув їх обох, ізраїльтянина та жінку ту, через її геніталії. І зупинилося поразка Ізраїлевих синів.

9 І померло вражених двадцять чотири тисячі.

10 І промовив Господь до Мойсея:

11 Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, запалившись ревністю моєю, відвернув мій гнів і прагнення моє винищити Ізраїлевих синів.

12 Тому скажи: Я укладаю з ним угоду миру.

13 І буде йому та нащадкам його по ньому заповіт про вічне священство за те, що він запалився ревністю для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.

14 А ім'я вбитого ізраїльтянина, що був забитий з тією мідіянкою, Зімрі, син Салу, голова батькового дому Симеона.

15 І ім'я тієї забитої мідіянської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового роду в Мідіяні.

16 І Господь наказав Мойсею:

17 Ненавидіти мідіян та нищити!

18 Бо ж вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора і через Козбі, дочку мідіянського голови, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.

Числа 26

1 І після поразки сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона:

2 Перепишіть усю громаду Ізраїлевих синів віком від двадцяти років і вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до служби у війську Ізраїлевому.

3 І промовляв до них Мойсей та священик Елеазар у степах Моаву над Йорданом біля Єрихону:

4 Перепишіть усіх віком від двадцяти років і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з Єгипетського краю.

5 Рувим, первісток Ізраїлів.