Франтішек Флос - Мисливці за орхідеями, Франтішек Флос

Вацлав також збагатився багатьма неоціненними знаннями й досвідом, які йому згодом стануть у пригоді. Він також, мабуть, не шкодує, що зважився на цю подорож.

Потім погляд дядечка Франтішка зупинився на Дієго. Юний індіанець сидів на ящику біля цуценят і навчав їх різних фокусів. «Мій відважний хлопчику, ти назавжди залишишся зі мною. Скільки разів ти рятував нам усім життя! Скільки разів ти давав нам неоціненні поради, скільки зробив послуг! Де знайти серце, відданіше й вірніше за твоє? Що ж, тепер ти скуштуєш іншого життя, і я не пошкодую витрат на твою освіту, на те, щоб дати тобі все, мій любий, смуглолиций хлопчику…»

Хто знає, може, Дієго відчув, що цієї хвилини дон Франтішек думає про нього, про його майбутнє. Бо раптом хлопчина покинув цуценят, підбіг до Франтішка й припав до його грудей. «Сеньйоре, дорогий сеньйоре!»— тільки й зміг він зворушено прошептати. Дієго, мабуть, згадав той день, коли разом зі старим Саною, цим зрадником і негідником, прийшов до табору білих, а дон Франтішек, після Саниної зради, узяв усіма покинутого та осиротілого Дієго й ставився до нього, як до рідного сина.

— Не кажи мені «сеньйор», клич мене дядечком, як Єнік! Я ж люблю тебе так само, як і його!

Ще довго по тому, як Дієго знову повернувся до своїх цуценят, дядечко Франтішек дивився на нього.

Пароплав плив швидко, але нетерпіння наших мандрівників обганяло будь-яку швидкість. І ось одного разу Єнік оголосив:

— Ще ніч — і ми будемо вдома!

На очах у Вацлава забриніли сльози; він засоромився, але опанувати себе не міг.

Коли четверо наших нерозлучних друзів ступили на землю старої Англії, Єнік обняв Дієго.

— Віднині, любий Дієго, ти вже не індіанець, а європеєць! — мовив він. — Дивись, як тобі пасує новий костюм!

— Ні, Єніку, я до самої смерті залишуся індіанцем, так само, як ти завжди й скрізь залишишся чехом. Проте в Європі я хочу стати справжньою людиною, такою, як наш дорогий дон… ні, не дон — як наш дядечко Франтішек.

Примітки
1

Кайман — рід крокодила з панциром на спині й на череві; водиться в Південній Америці.

(обратно) 2

Ранчо — в Латинській Америці хутір із розвиненим скотарським господарством, скотарська ферма. Ранчеро — господар ферми.

(обратно) 3

Льє — міра довжини, дорівнює 4,5 км.

(обратно) 4

Гумус — перегній.

(обратно) 5

Різновиди орхідей (лат.).

(обратно) 6

Фіви — одне з найбагатших міст стародавнього світу, в ХХІ-ХІ віках до н. е. — столиця Єгипту. Фіви — справжня скарбниця пам'яток образотворчого мистецтва стародавнього Єгипту.

(обратно) 7

Індиго — барвник, синя фарба, яку видобувають з тропічної рослини індигоноски.

(обратно)
Оглавление Франтішек Флос МИСЛИВЦІ ЗА ОРХІДЕЯМИ Роман I В РАНЧО НА ЮКАТАНСЬКІЙ РІЦІ КАНДЕЛЯРІЯ II ЕКСКУРС У НЕДАВНЄ МИНУЛЕ III ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ IV ОПОВІДЬ ПРО ТЕ, ЩО СТАЛО ВЖЕ ДАВНИНОЮ V У РОЗВІДКУ VI ЖИТТЯ В ТАБОРІ VII ЛГОТКА Й ПЛУТОН VIII ПОЛЮВАННЯ В ДЖУНГЛЯХ IX ЕКСПЕДИЦІЯ ЛАШТУЄТЬСЯ ДО ПОХОДУ НА ПІВДЕНЬ X ПОДОРОЖ ДЖУНГЛЯМИ XI НІЧНИЙ НАПАД XII ГВАТЕМАЛЬСЬКІ ЛІСОРУБИ XIII БЕЗПЕЧНІ СУСІДИ XIV У ГОСТИННИХ ГОСПОДАРІВ XV У ПЕТЕНСЬНІЙ УЛОГОВИНІ XVI СНІП ВІДДЯЧУЄ ДІЄГО ЗА ПОСЛУГУ XVII ЩАСЛИВА ЗУСТРІЧ XVIII НА ПЛОТУ XIX У БЕЛІЗІ XX НЕЗВИЧАЙНІ ЗАСЛУГИ ДІЄГО XXI УГЛИБ КОСТА-РІКИ XXII ПРИГОДА З ОЛЕНЕМ XXIII НЕСПОДІВАНІ ДРУЗІ XXIV ЗНОВУ НАПАД XXV ХВОРИЙ ОДУЖУЄ XXVI ДОДОМУ