Богдан-Ігор Васильович Антонович - На другому березі (збірник)

поет весняного похмілля. Три перстені
Крилата скрипка на стіні, червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, роса музична срібна й синя. В квітчастій скрині співний корінь, п'янливе зілля, віск, насіння та на самому дні три зорі, трьох перстенів ясне каміння. В червонім дзбані м'ятний трунок, зелені краплі яворові. Дзвони, окриленая струно, весні шаленій і любові! Підноситься угору дах, кружляє дзбан, співає скриня. І сонце, мов горючий птах, і ранок, спертий на вориння.[52] Елегія про співучі двері
Співучі двері, сивий явір, старий мальований поріг. Так залишилися в уяві місця дитячих днів моїх, так доховала пам’ять хлопця затьмарені вже образи, такий обмежений став обсяг тієї пісні, що дрижить, яка зворушенням хвилює, та все ж без зайвої сльози пейзажі споминів малює. І хочу знову пережить хлоп’ячі радощі та бурі. Швидкіш струмує в жилах кров, і сяють щастям очі хмурі, в долоні легшає перо. На кичерах[53] сивасті трави, черлений камінь у ріці. Смолиста ніч, і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Дрижать ялиці в вітру лапах, голосять шепотом дрібним, течуть униз краплини шуму, немов з гарячих пнів смола. Сповитий в зелень і задуму, п’є олень воду з джерела. Квітчасте сонце спить в криниці на мохом стеленому дні. Кущем горючим таємниці виходить ранком з глибині. Співає пуща сном кудлатим, прадавнім шумом загуло. На схилі гір, неначе лата, пришите до лісів село. Корчма, мов кущ, що родить зорі, свічками палиться вночі. З горілки б’ють дими прозорі, скриплять іржавії ключі. Смичком вогнистим тнуть цигани, розкотисто співає бас. Пече музика, й голос тьмяний, і струн сп’янілих лютий бряз. Тремтить на флейті пальців десять, музичне дерево горить. Із бубна, мов із дзбана, ллється роздзвонений, гарячий крик. Палає скрипка, тихне, в’яне, і серце бубна співом п’яне. І про опришків сотий раз оповідає в пісні бас: свячені кулі, литий пояс, таємне зілля, дика борть, заклята ніч і смерть в напоях, що їх коханцям варить чорт. Шалений місяць — мрійний тенор веде містичну пісню