Максим Яковлев - Теорії змов. Як, Максим Яковлев

з ним, коли намагалася вчинити самогубство, а в кінці, коли Роуз-бабусі кажуть, що про Джека немає ніяких записів чи свідчень, вона впевнено відповідає, що їх і не могло бути, бо вона про нього ніколи не розповідала. Ця теорія депресивніша, ніж альтернативна до неї, згідно з якою Джек — мандрівник у часі, але про те, що саме через перевантаження такими допитливими гостями з майбутнього корабель і потонув, існує цілком «пристойна» теорія змови, за підрахунками якої їх було аж 207 201. Важко уявити, скільки важили пересічні мандрівники й мандрівниці, якщо їхньої ваги було достатньо для потоплення «Титаніка», але з цієї конспірологічної теорії маємо привід до оптимізму, бо, вочевидь, їжі в майбутньому на всіх вистачить, якщо дві сотні пухляшів змогли не словом, а тілом довести це на борту трансатлантичного лайнера.

Щоб не заглиблюватися в конспірологічні теорії кінематографа, наведу на завершення ще одну: Кевін Маккалістер із «Сам удома» (різдвяна комедія 1990 р. режисера Кріса Коламбуса), який у дитинстві влаштовував пастки злодіям, бо ті намагалися вдертися до його оселі, у дорослому віці суттєво прокачав своє захоплення і став Джоном Крамером із франшизи «Пила» (станом на 2021 р. вийшло вісім фільмів), що конструює жахливі прилади і змушує своїх жертв обирати між цілісністю свого тіла та їхнім життям 202. Коли одного з творців «Пили» Джеймса Вана спитали, що він думає про цю теорію, він відповів: «Це дивовижно. Я мав здогадатися, що Маколей Калкін виросте Джоном Крамером. Я вважаю, що це чудово. Мені дуже приємно, що люди знаходять час на такі фанатські теорії і розважаються. Думаю, саме тому я знімаю ці фільми. Я хочу, щоб фанатам було весело» 203. Чи весело буде вам тепер, коли на різдвяні свята надумаєте всією сім’єю переглянути не безневинну комедію, а фільм про становлення жахливого маніяка-вбивці, я не ручаюся.

Роберт Бласкевич із кафедри англійської мови Університету Вісконсін — О-Клер пише про теорії змови великої фарми — big pharma conspiracy, в яких лиходієм постає фармацевтична промисловість, але несправжня, а «як вони [конспірологи] собі її уявляють. У цих історіях “Big Pharma” скорочена для абстрактної сутності, що складається з корпорацій, регуляторів, неурядових організацій, політиків і часто лікарів, і всі вони мають свою частку від трильйонного фармацевтичного пирога ліків, що відпускаються за рецептами» 204. Далі він додає: «На жаль, ця теорія буде актуальною завжди, тому що торговці від альтернативної медицини вважають “Велику фарму” корисним противником у своїх прагненнях продавати сумнівні ліки, а також через роль, яку віра відіграє в житті людей 205.» Страх перед великими корпораціями — і не лише фармацевтичними — підштовхує до підозр, параної, конспірології тощо. Образ корпорації, яка поневолює своїх працівників, а потім і весь світ, дуже популярний у книжках і кінематографі. Важко заперечувати той факт, що корпорації справді часто потрапляють у скандали через недотримання техніки безпеки, приховування даних про безпеку своїх виробництв тощо. Тоді ми маємо справу з реальними, а не уявними змовами. У прикладі теорій змови фармацевтичних компаній маємо поєднання двох типів: змови щодо шкоди людському здоров’ю та шкоди корпорацій і великого бізнесу.

Окрім хіміотрас, розпилення з літаків хімічних препаратів, що мають на меті поширити якісь хвороби чи зробити людей більш слухняними, у США популярна теорія про те, що фторування питної води також має приховані, лихі мотиви, щоб нашкодити людям. Колись я чув, що, мовляв, хлорування води також може бути цілеспрямованою шкодою, але пошук цієї версії як повноцінної конспірологічної теорії не дав особливих результатів. Натомість на рівні міських легенд можна почути різні міфи про те, що пластикові чайники дуже шкідливі, в них не можна кип’ятити воду вдруге, бо вона насититься якимись дуже шкідливими речовинами (а якщо у воді були залишки хлору — то взагалі смерть від раку гарантована). На форумах можна навіть почитати, що дехто у побуті не користується нічим пластиковим, бо це дуже шкідливо не так для довкілля, як для здоров’я людини. «Шкідливість мікрохвильової печі для здоров’я: міф або реальність (коментує фізик)» — назва сюжету в програмі «Сніданок з 1+1» від 06 грудня 2021 р. до Дня мікрохвильовки 206. Звісно, у сюжеті фізик розвінчує всі міфи та каже, що мікрохвильовки цілком безпечні, однак уявлення про те, що вони можуть шкодити здоров’ю людини або щонайменше позбавляти їжу корисних складових, поширювалися практично від часу винайдення цього дива техніки американським інженером Персі Спенсером наприкінці 1945 р. Якщо до такого прояву технофобії додати ще й те, що виробники мікрохвильовок за допомогою підкуплених науковців приховують справжню шкоду НВЧ-пічок, — маємо повноцінну конспірологію.

Змови щодо діяльності корпорацій та великого бізнесу інколи важко відмежувати від змов міжнародних організацій. У США популярні теорії щодо злісних таємних планів ООН 207, яка намагається відібрати в американського народу владу та поступово впроваджує в життя свій план панування над світом. Теорії змови існують і щодо діяльності Міжнародного валютного фонду, який «насправді» своїми програмами шкодить одним країнам, не дозволяє їм розвиватися та діє в інтересах або урядів багатих країн, або таємних організацій, байдуже яких — від масонів до рептилоїдів. Тоді під міжнародними організаціями розуміються бюрократичні корпорації, які діють, мовляв, за принципом: жодна бюрократична організація, створена для розв’язання якоїсь проблеми, ніколи не розв’яже цю проблему, бо в ній більше не буде потреби, а ніхто не хоче втрачати ні свої робочі місця, ні свій вплив у світовій політико-економічній системі.

Теорії змови навколо NASA також містять елементи конспірологій щодо бюрократичних корпорацій, діяльність яких спрямована на введення населення в оману для підтримки своєї діяльності. Прихильники теорії пласкої Землі переконані, що саме NASA винне в тому, що ми, обдурені, все ще віримо в кулеподібну Землю, а насправді підступні псевдонауковці просто розпилюють величезні бюджети і в жодному разі не зізнаються, що Місяць штучний, Земля пласка і ніякої космічної програми взагалі не існує. Окрім цього, слід виокремити теорії змови щодо космічних програм, бо не лише Американською аерокосмічною програмою у своїй конспірологічній діяльності з «пошуку правди» зайняті світлі уми. Приховування