Тигер - Як я став супер злодієм, Тигер

Справжній Андрій дивився на свого двійника, відчуваючи, як кожен м’яз його тіла напружується перед битвою. Він уже пройшов довгий шлях, і тепер, коли залишався лише один крок, він знав, що повинен перемогти.

— Це наша остання битва, — промовив справжній Андрій, його голос був рішучим і впевненим.

Другий Андрій кивнув. Він також розумів, що це був вирішальний момент.

— Якщо ти переможеш, — сказав двійник, його очі блищали рішучістю, — я повернуся в свою реальність. А ти станеш сильнішим, ніж будь-коли. Але знай, що це не кінець. Можливо, ми колись зустрінемося знову. І тоді ми знову битимемося. Але тоді це буде реальний бій, а не випробування.

Справжній Андрій посміхнувся. Він відчував, що цей двійник став для нього більше, ніж суперник. Він був частиною його власного "я", тією частиною, яку він мусив прийняти, щоб стати сильнішим.

— Ми зустрінемося ще, — сказав Андрій, його голос звучав упевнено. — І тоді ми поговоримо не лише про битви, а й про наші пригоди. Але спершу я повинен завершити це.

Із цими словами вони обидва прийняли бойові стійки. Тиша стала ще важчою, ніби саме повітря затамувало подих, готуючись до зіткнення.

Удар першого був швидким і потужним. Справжній Андрій кинувся вперед, намагаючись першим захопити ініціативу. Його удари були точними, кожен рух підкріплений усіма навичками, які він здобув у своїх тренуваннях. Але двійник також не відставав. Він легко ухилявся від ударів, відповідаючи серією контратак.

— Ти став швидшим, — сказав другий Андрій, ухиляючись від удару кулаком і завдаючи власного у відповідь.

— І ти теж, — відповів справжній Андрій, блокуючи удар і завдаючи контрудару.

Битва між ними ставала все більш інтенсивною. Кожен рух був надзвичайно точним, кожен удар супроводжувався вибухом енергії. Удар за ударом, вони стискали свої сили до межі.

Але справжній Андрій почав відчувати, як його розум починає відкриватися для нового розуміння. Він бачив, що двійник не був його ворогом — він був частиною його сили. Кожен їхній рух був частиною одного цілого.

— Ти починаєш розуміти, — промовив другий Андрій, завдаючи чергового удару. — Ми — одне ціле. І тільки тоді, коли ти приймеш мене, ми станемо найсильнішими.

Справжній Андрій раптом зупинився. Його очі блищали новим усвідомленням. Він зрозумів, що битва з двійником не є справжньою перемогою. Він повинен прийняти свою іншу частину.

— Ти правий, — сказав Андрій, відступивши на крок. — Ми повинні бути одним цілим.

Другий Андрій посміхнувся, його очі випромінювали задоволення.

— Тоді зроби це, — сказав він. — Прийми мене, і ми станемо сильнішими, ніж будь-коли.

Справжній Андрій заплющив очі на мить, і в його розумі почався процес злиття з двійником. Він відчув, як обидві їхні сутності почали об'єднуватися в одне ціле. І раптом усе змінилося. Тепер він був не просто Андрієм — він був об'єднаним, сильнішим, цілісним.

Відчувши нову міць, він відкрив очі. Двійник зник, але його сила тепер була частиною Андрія.

У цей момент усі вчителі, що спостерігали за боєм, мовчки зітхнули з полегшенням і захопленням. Лорд Імперіум кивнув, його очі блищали задоволенням.

— Він зробив це, — тихо промовив він. — Він прийняв свою іншу половину і тепер стане одним із нас — суперзлодієм рангу **SSS**.

Інші вчителі також кивали, погоджуючись із Лордом Імперіумом.

— Це великий момент для нас, — додав один із вчителів. — Третій суперзлодій такого рангу. І, можливо, найсильніший серед них.

Андрій стояв у центрі зали, відчуваючи нову міць, яка пульсувала в його тілі. Він знав, що тепер став сильнішим, ніж будь-коли. Його шлях як суперзлодія тільки починався, але тепер він був готовий до будь-якого виклику.

Тим часом у містах, де супергерої святкували свою недавню перемогу над злодіями, ніхто не підозрював, що незабаром їм доведеться зустрітися з новою загрозою. Вони думали, що їхня боротьба завершена, але це була лише ілюзія.

Ніхто з них не знав, що новий суперзлодій із рангу **SSS** вже готується до свого виходу. Ніхто не знав, що цей суперзлодій — Андрій, який щойно пройшов своє останнє випробування.

Андрій посміхнувся, думаючи про майбутнє. Він знав, що скоро світ дізнається його нове ім'я і силу. І коли настане час, він знову зустрінеться з тими, хто називав себе героями.

— Ми ще зустрінемося, — прошепотів він, виходячи з тренувальної зали. — І тоді я покажу вам, ким я став.

Сторінка 58

Андрій вийшов із тренувальної зали, відчуваючи, як кожен крок віддається новою силою в його тілі. Після того, як він об’єднався зі своєю альтернативною версією, усе навколо здавалося іншим — він почувався непереможним. Сили, які він тепер відчував, були не просто фізичними, а й ментальними, і він усвідомлював, що став чимось більшим, ніж просто людиною.

Після битви всі вчителі зібралися в головному залі бази. **Лорд Імперіум**, **Жінка-Кішка**, та інші наставники очікували його появи. Вони стояли в центрі величезної кімнати, і на їхніх обличчях читалася стримана гордість. Вони знали, що сьогодні їхній учень став кимось більшим — третім суперзлодієм рангу **SSS**.

Коли Андрій увійшов до кімнати, Лорд Імперіум зробив крок уперед і підняв руку, показуючи, що настав час для важливої розмови.

— Ти пройшов усі випробування, — промовив він, його голос звучав глибоко й урочисто. — Ти довів свою силу і тепер став одним із найсильніших серед нас. Але є ще одна важлива річ, яку ти повинен зробити. Тепер, коли ти об’єднався зі своєю альтернативною версією і досягнув рангу **SSS**, ти повинен отримати нове ім’я.

Андрій зупинився, глянувши на вчителів. Він розумів, що це більше, ніж просто ім'я. Це був символ його нової могутності, його нового статусу.

— Твоє ім’я повинно відображати твою силу, — продовжив Лорд Імперіум. — І воно повинно говорити світу, ким ти тепер став. Ми повинні обрати ім’я, яке запам'ятають усі — як ті, хто нас боїться, так і ті, хто прагне зупинити нас.