Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 6. Духовна проза, Микола Васильович Гоголь

і загартувати зроблене так міцно, щоб після вас уже ніхто не міг зсунути те, що одного разу спрямоване. Ви повинні були рубати зло при корінні, а не у гілках, і дати такий поштовх загальному руханню всього, щоб після вас пішла сама собою працювати машина, так щоб не було чого над нею стояти і наглядачеві, і сим тільки спорудили б пам’ятник вічний вашого генерал-губернаторства. Тепер я знаю, що ви зовсім діятимете інакше, а тому не нехтуйте ніяк цією посадою, якщо вона буде вам знову запропонована. Ніколи ще не був таким важливим і потрібним генерал-губернатор, як у нинішній час. Я вам назву вже кілька подвигів таких, котрих ніхто тепер не може зробити, крім генерал-губернатора.

По-перше, ввести всяку посаду в її законні межі і всякого чиновника губернії — у повне знання його посади. Це діло зовсім не абищиця. Останнім часом всі майже губернські посади непомітним чином вийшли за межі й кордони, вказані законом. Одні надто стали обрізані й утиснені, другі розсунулись у діях на шкоду іншим; прямі місця знесилилися і послабшали від уведення багатьох непрямих і тимчасових. Останнім часом стали особливо відчуватися повноваження і розв’язані руки там, де потрібно перешкоджати в діях, і зв’язані руки там, де потрібно посприяти їм. Повернути всяку посаду в її законне коло тим більше стало тепер важко, що самі чиновники збились у своїх поняттях про неї. Отримуючи її у спадок від попередника в тому вигляді, якого надав їй останній, вони всі узгоджуються більш-менш з цим виглядом, а не з першообразом її, котрий уже майже вийшов у всіх із голови. Від цього багато благонамірених і навіть доволі розумних начальників хотіли вже знищити чи зовсім перебудувати ті посади, котрі слід було тільки просто повернути собі. Діло це може зробити тільки вищий і повноважний начальник, якщо він не зневажить осягнути сам сутність всякої посади. Всі наші посади у їхньому першообразі прекрасні і прямо створені для землі нашої. Розглянемо зумисне організм губернії. Перша особа — губернатор. Він з’являється у кількох видах своєї влади.

Він начальник і правитель повноважний в усьому, що стосується господарчого та поліцейського управління по усій губернії, як міського, розуміючи тут усе, що стосується внутрішнього облаштування міст і підтримання в них порядку, так і земського, включаючи сюди все, що робиться в землях поза містами: збирання податків, розподіл повинностей, облаштування доріг, забудови і поправки всіх родів. У першому випадку в його повному і безпосередньому розпорядженні — губернський поліцмейстер і городничі усіх міст; у другому випадку — капітан-справники і земські засідателі, котрі відносяться до нього за посередництва губернського управління, створеного в дусі колегіальних правлінь з радниками, а не у вигляді власної канцелярії з секретарем, так що відповідальність за всяке важливе зловживання, якби його зробив губернатор, падає неодмінно на радників і чиновників, і за всієї повноважності своєї він уже обмежений.

Він більше ніж член присутствія і свідок діловодства в інших присутствіях, що від нього зовсім не залежать і перебувають під управлінням своїх особливих міністерств; якщо тільки ці присутствія учиняють які-небудь угоди та умови, чи щодо здачі внайми або на відкупи казенних земель, озер, чи взагалі щодо всяких продаж, закупівель і укладання на них умов, він повинен бути вже там. Ніякі казенні підряди й угоди не можуть відбуватися без його особистої присутності. Таким чином місця, зовсім від нього незалежні щодо внутрішнього свого діловодства, вже обрізані його присутністю на всіх путях до зловживань.

Весь уклад юстиції, як-от: всі суди повітові, так і вища їхня інстанція — гражданська палата, знаходячись у повному віданні свого міністерства, здаються незалежними від губернатора, але на всіх путях несправедливостей вони обмежені на кожному кроці губернатором, котрий під час об’їздів своїх по всей губернії, що трапляються не менше двох разів на рік, має право, зазирнувши в суд, вимагати виїмково дві-три вирішені справи, перевірити їх у себе вдома, разом із секретарем своїм, і у такий спосіб тримати у страху їх усіх. Словом, не маючи ніякого начальства над місцями, залежними від інших начальників, він має право зупинити зловживання скрізь, де б воно не було.

На дворян він може мати тільки вплив моральний. В обряді ж посадового його спілкування з дворянством влаштовано так, щоб він мав з ними діло в особі їхнього ж представника, губернського предводителя, і таким чином за посередництва його одного поладнати з ними усіма; тут видно особливу мудрість законодавця, тому що інакше не було б ніякої можливості йому спілкуватися з ними усіма й ладнати, беручи до уваги ту відмінність у вихованні, звичаях, думках і те незліченне розмаїття характерів, якого не представляє жодне з європейських дворянств і яке є тільки в нашому. Звання предводителя дворянства, будучи чином майже рівним до звання губернатора, маючи право на перше місце після нього в губернії, вже сим самим вказує їм на необхідність бути друзями, інакше їм обом було б ніяково у відносинах світських і не вільно на поприщі посадовому. Самі місця капітан-справника і засідателів, котрі, будучи обрані дворянством, знаходяться потім у повній залежності від губернатора, вказують на необхідність взаємного підкріплення одного в другому. Лякаючи іменем губернатора, предводитель може багато зробити там, де не вистачить власної влади; так само як і губернатор за посередництва предводителя може успішніше та сильніше діяти на дворян.

Усюди можуть трапитися недогляди, неправда може прослизнути всюди; за самим губернатором можуть завестися гріхи. І це передбачено: є окрема особа, від усіх незалежна, що повинна тримати себе від усіх у стороні, навіть і від самого губернатора. Це прокурор, котрий є оком закону, без котрого жодний папір не може вийти з губернії. Жодне проведення справ у всіх губернських місцях не може його оминути. Вона не вирішена, якщо він не зазначив на всіх її сторінках своє слово: читав. Нікому не підлягає він сам в усій губернії; нікому не дає звіту, крім міністра юстиції, з котрим одним тільки має прямі зносини, і завжди може подати протест на все, що робиться у губернії.

Словом, усе повне, і скрізь чутна законодавча мудрість, як і в установленні самої влади, так і в стосунках її між собою. Я вже і не кажу про ті установи, де ще далі простяглося урядове передбачення, згадаю тільки про Совісний суд[108], подібного до якого не знаю в інших державах. На мою думку, це вершина чоловіколюбства, мудрості й знання душевного. Всі ті випадки, де тяжкий і жорстокий