Олена Гриб - Гра в чуже життя, Олена Гриб

– Ти прийшла вивчати історію? Ні? Тоді послухай мене. Хлопець не мав померти, розумієш? Я хотіла знищити тебе. Знаєш, що роблять гартонці, викривши невірну дружину або наречену? Ха, не прикидайся невинною овечкою, це всі знають! А тому, з ким їх зловили, сердечно дякують за порятунок від брехливої ​​гадюки! І вибачаються за незручності. Хто міг припустити, що король плюне на звичаї? Гартону ваш шлюб необхідний набагато більше, ніж він показує… І не дорікай мені за жорстокість! Я зобов’язана прибрати загрозу для мого світу!

Цікаво… Виявляється, хтось всерйоз вважає Лін небезпечною. А богиня рятує світ… Ну-ну.

– Що ти хочеш почути від мене? Думаєш, я скажу: нічого страшного, проїхали, не сварімося через дрібниці? Не дочекаєшся! Мені байдуже, чого ти хотіла! А відповідати будеш за те, що зробила. Вважаю, це справедливо.

– Навіть якщо я спробую повернути його? – вкрадливим тоном поцікавилася Зеліна.

Лін стрепенулась.

– Ти можеш? Про що я питаю, ти ж богиня Життя! Що мені зробити?..

– Ні-ні, не так швидко, – зі смішком зупинила її руда. – Я відаю Життям, а ось Смерть – не в моїй компетенції, розумієш? Та й взагалі, на не-людей сили Храмів діють слабко. До того ж метаморфи поклоняються Володарці, і тільки вона владна над ними. І над їхніми душами, хе-хе.

– То що можеш ти?!

– Рех… Чула про нього? Він найстаріший і найдосвідченіший із нас. Якщо є спосіб знайти цю Владичицю… Володарку, так! Бог Смерті його знає. Єдина проблема – з тобою він відверто не побалакає, а я не можу потрапити до його світу. Тому якщо ти, мала, вмовиш його зустрітися зі мною, обіцяю витрусити з нього всю інформацію. То як?

– Чому? – запитала Лін, навіть не помітивши останнього питання.

Богиня в подиві підняла брову:

– Тобто?

– Навіщо тобі ці клопоти? Ти ж не боїшся мене насправді?