Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

Передруковано з журналу Business Horizons, за червень 1980 року. © Foundation for the School of Business at Indiana University, 1980. Використано з дозволу правовласника.

Ринок акцій

Акції не містять договірних зобов’язань щодо виплати відсотка та періоду погашення. При адекватних доходах більшість компаній регулярно сплачують акціонерам дивіденди. Та гарантій усе ж немає. Відповідно до принципів бухгалтерської справи, пайове володіння компанією дає власникові паю право лише на залишкову вимогу щодо прибутків та активів, що залишаються після сплати всіх зобов’язань, зокрема облігацій. Якщо прибутків нема, вартість акції невелика. Якщо компанія має нормальні доходи, облігації сплачуються вчасно, то й, сподіваємось, акціонерам щось перепадає.

Акції мають багато назв, залежно від характеристик компанії.

Класи акцій

Модель зростання дивідендів. Один зі способів, яким інвестиційні аналітики намагаються оцінювати акції, — це оцінка грошових потоків у формі дивідендів. У формулі цієї моделі велику роль відводять зростанню дивідендів. Однак вона не завжди дає раціональну відповідь.

D — річна сума дивідендів на акцію

K — дисконтна ставка або необхідна норма прибутку g — річна ставка зростання дивідендів

Вдалим прикладом є акції компанії Caterpillar Inc. 1992 року компанія щорічно сплачувала 1,20 $ дивіденда на акцію. Відповідно до рівняння моделі оцінки капітальних активів, необхідна ставка для бета-коефіцієнта компанії Caterpillar в 1,2 становила 16,8 %, як і в IBM на той час. Рада директорів Caterpillar за останніх кілька років підняла свою середню ставку дивідендів до 12 %. З такими ввідними даними до моделі росту дивідендів, акції мали б коштувати 25 $.

Та Caterpillar у травні 1992 року продавала акції по 56 $. Або компанія приваблювала інвесторів чимось більшим, ніж дивіденди, або ж ринок з’їхав із глузду. А може й не так. Інвестори ж, мабуть, оцінювали також активи компанії і її майбутні доходи.

А що робити аналітику з магазинами Wal-Mart — дисконтером, що платить низькі дивіденди? І як аналітику оцінити інтернет-компанії, які не мають доходів і дивідендів? Легких формул немає, та ось вам кілька додаткових методів для розрахунку вартості, якими користуються аналітики з цінних паперів.

Коефіцієнт ціна/прибуток. Аналітики порівнюють відношення поточної ціни акції до поточних або очікуваних прибутків на акцію. Коефіцієнт ціна/прибуток — чи не найпопулярніший метод оцінювання. Він простий. Поділити ціну на прибуток за акцію може кожен. Добре те, що більшість компаній публікують ці дані. Якщо цей коефіцієнт відповідає типовим коефіцієнтам у цій сфері і на цьому ринку, це може свідчити про виправданість поточної ціни акції. Щоби проілюструвати широке використання коефіцієнта ціна/прибуток, один фінансовий аналітик дав таку рекомендацію:

Банк Corestates Financial, раніше Національний банк Філадельфії, при вартості акції 44 $ має низький коефіцієнт ціна/прибуток відносно інших банків, та його дивідендний дохід вищий за доходи згаданих банків. Його акції мають великий попит серед покупців.

PEG-коефіцієнт — це різновид коефіцієнта ціна/прибуток з урахуванням зростання прибутків. PEG-коефіцієнт розраховують шляхом ділення коефіцієнта ціна/прибуток на очікуване довгострокове зростання прибутків. Це очікуване зростання передбачає суттєву невизначеність. PEG близько 1,0 чи нижче є досить хорошим показником. У січні 2005 року компанія Sina, провайдер інтернету та розробник програмного забезпечення, продавала акції по 30 $ і мала привабливий коефіцієнт PEG—0,6. У липні 2011 року ринок вже розумів її цінність: акції Sina продавали по 110 $, а PEG-кефіцієнт становив 5.

Балансова вартість акції. Цей розрахунок із використанням інформації з балансової відомості розділяє ціну акції на балансову вартість активів у розрахунку на акцію. 1992 року ImClone Systems, біофармацевтична компанія, продавала акції за ціною, що в 331 раз їх перевищувала їхню балансову вартість. Журнал Forbes підкреслював, що вони, ймовірно, переоцінені, та коефіцієнти невеликих нових компаній часто нетипові. Інвестори нерідко оцінюють потенційний успіх компаній-стартапів, а не їхню величину на поточний момент. У цьому випадку вартість акцій ImClone різко обвалилася із 26 $ 1992 року до 0,31 $ в 1995-му, коли біотехнології потрапили в немилість серед інвесторів. 1998 року акції продавали по 10 $ за штуку, що вп’ятеро перевищувало їхню балансову вартість. А в грудні 2000 року, за непідтвердженою інформацією, Марта Стюарт почула про відмову санітарного управління FDA в реєстрації нового препарату ImClone і продала свої акції по 60 $ за штуку, що в 36 разів перевищувало їхню балансову вартість.

Коефіцієнт ціна/обсяг продажу. Формула така: ціну акції поділити на обсяг продажу. В 1999 році, інтернет-магазин аукціонного типу eBay Inc. мав коефіцієнт ціна/обсяг продажу рівний 1681. Продажів було мало, а коефіцієнт був гігантський. Інвестори купували майбутнє інтернету. Під час продажів у 2004-му, коефіцієнт ціна/обсяг продажу компанії eBay був вже більш реалістичний — 23.

Вартість активів у розрахунку на акцію. Коли вартість активів компанії, поділена на акції в обігу, вища, ніж котування акцій, аналітики можуть і не перейматися іншими коефіцієнтами. Бум на викуп акцій нафтових компаній трапився через те, що ціни їхніх акцій були нижчими за вартість їхніх нафтогазових запасів. У результаті, компанії Getty, Gulf, Mesa та Phillips взялися конкурувати методом торгів, тож у 1980-х ціна їхніх акцій добряче злетіла вверх.

Притік грошових потоків на акцію. Деякі аналітики оцінюють компанії відповідно до їхньої здатності генерувати грошові потоки, що зазначається у звіті компанії про рух грошових коштів. У випадку з Caterpillar, станом на 1992 рік вона генерувала 5,90 $ на кожну акцію в обігу. При ціні в 56 $ за акцію її акції були в 9,5 раза дорожчими за грошові потоки. Прогнозуючи, аналітики очікували 11,10 $ 1993 року та 17,80 $ в подальші роки, або втричі більше від запланованих грошових потоків. Саме в цьому бачили цінність Caterpillar окремі самовпевнені інвестори. Якби аналітики оцінили річні грошові потоки у 17,80 $ за безстрокові облігації з дисконтною ставкою 16,8 %, акції мали б чисту поточну вартість у 100 $ (17,80/0,168). На їхню думку, при ціні в 56 $ за штуку акції Caterpillar коштували задешево — дуже вигідна ціна. Але 1999 року акції зросли до 60 $ і до 83 $ в 2004 та 2011 роках. Аналітики помилилися.

На фондовому ринку завжди є покупці й продавці. Дисбаланс призводить до зміни ціни. Вартість можна вимірювати за багатьма критеріями, та правдивий лише поточний курс, хай яким безглуздим він здається. Якщо ринок хоче купувати акції Caterpillar за 200 $, тоді така їхня ціна. Звісно, якщо пропозицій більше, ніж попиту, — ціна знижується. Та це вже тема з розділу «Економіка».

Привілейовані акції. Це родичі простих акцій, але з привілеями. Привілейовані акції — гібрид облігації та простої акції — випускають багато енергетичних компаній, банків і сталеливарних заводів. Привілейовані акції мають такі самі характеристики, як і облігації, стосовно того, що по них сплачують фіксовану ставку дивідендів і вони не дають права голосу.

Як і в випадку з простими акціями, дивіденди по них виплачують лише після виплати боргових платежів, і вони не мають строку погашення. Однак більшість емітентів обговорюють умову викупу привілейованих акцій через деякий час. Претензії власників привілейованих акцій на активи компанії пріоритетніші за претензії власників простих акцій, та спершу виплачуються борги.

Компанії випускають привілейовані акції, коли хочуть позичити гроші, але не хочуть мати договірних зобов’язань щодо вчасної сплати відсотків. Більшість привілейованих акцій випускають як кумулятивні, тобто спершу сплаті підлягають