Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

      —  Що ти хочеш за це? - запитав я в дівчини.

    —  Правильне запитання,- відповіла вона,- Я хочу забратися з цієї системи.

    —  У чому проблема, купити квиток на найближчий рейс і все можна летіти,- не зрозумів у чому полягає проблема.

    —  Не можу я тут елітна повія на станції,- після чого показала на нашийник, який я до цього приймав за прикрасу. - Тільки-но від станції на пару світлових хвилин піду, як позбудуся своєї милої голови. А вона мені подобається,- усміхнулася Ліка.

    — Зняти нашийник не пробувала? - запитав я.

   — Пробувала, але я сподобалася Вогану настільки, що він заборонив будь-кому мені допомагати під загрозою смерті. Та й клієнтів крім нього тепер у мене немає. Сам розумієш, ніхто заради повії, нехай і елітної, ризикувати своїм життям не буде.- чесно відповіла вона.

     —  Хто такий Воган? - запитав я в неї.

    —  О, значить, ти все-таки не зі станції,- вимовила вона,- Воган це, можна сказати, тіньовий правитель станції. Більше половини станції побудовано на його гроші.- Відповіла Ліка мені.

    —  Що в тебе є такого, що він дасть скористатися майстер ключем? -- вирішив уточнити я.

   —  Як що? Я сама і є те саме, - відповіла вона, - Але тут одна проблема, майстер ключ від блокіратора нейромережі імплантований у його тіло в праву руку.

   —   Якщо я правильно зрозумів, ти не плануєш домовлятися з ним, - ствердно промовив я, - Ти хочеш, щоб я вбив його. Адже так? -- запитав я.

   —   Так, саме так я і хочу,- відверто сказала Ліка,- Але сама я не зможу нічого зробити. Поблизу від господаря я не можу навіть подумати про щось погане в його бік. Інакше розряд електрики, поки не стану думати правильно.

   —  Зі смертю Вогана нашийник перестане працювати? - запитав я в дівчини.

   —  Не зовсім, - почала пояснювати мені Ліка, - Ця тварюка настільки боїться рабства чи чогось подібного, що у своє тіло вживила майстру ключі від усіляких контролюючих пристроїв, які можна знайти в цьому секторі космосу.

   —  Не хило так,- присвиснув я.

   —  А тепер помовч, я хочу трахнути тебе на знак подяки за порятунок, та й орган у тебе відповідний, не те що в декого, - посміхнулася Ліка і скинула халатик, під яким нічого не було. Я зреагував на це, як і належить мужику, до якого підходить красива оголена дівчина.

       Як виявилося оргазм вельми непогано позбавляє головного болю. А вже п'ять оргазмів за дві години взагалі привели мене в гарне самопочуття. Як виявилося, моя мутація торкнулася всіх систем організму.

      Тож я показав себе з вельми гарного боку. Як і Ліка, вона виявилася справді професіоналом у сфері сексу. Те, що вона пропонувала, я ще жодного разу не пробував. 

     Мушу зазначити, що я отримав величезне задоволення від заняття сексом з Лікою. Чого вже приховувати, я навіть із Надею зі своєю нареченою не отримував такого задоволення, як із Лікою. Я, до речі, останнім часом дедалі рідше й рідше згадую Надю, цікаво, з чим це пов'язано?

     Тож сьогоднішній секс був найкращим у моєму житті. Не знаю, чи можуть таке творити, як Ліка, земні професіоналки, я ними не користувався на Землі. Але якось сумніваюся в цьому.

     Як виявилося Воган, цілком добропорядний громадянин королівства Огсдур, він навіть член ради правління станцією, причому цілком офіційно. У нього є три дружини й одинадцять дітей. І що найдивовижніше своїх дружин і дітей він любить щиро.

     А тому для зустрічей з Лікою він постійно використовує один готель, аналог земного п'ятизіркового готелю.  Воган не хотів засмучувати своїх дружин зрадою, а тому намагався все робити подалі від свого дому на планеті в системі Тріма.

      І саме цим ми й вирішили скористатися. Воган сьогодні після обіду мав зустрітися з Лікою вкотре. Проблема була в тому, що перед його прибуттям весь готель обшукує його служба безпеки, а тому заздалегідь проникнути туди мені не вдасться.

     У процесі теж буде не так просто туди пробратися, хіба що під виглядом працівника готелю. І ось цей варіант ми й вирішили використати. Я з блокуванням не виглядаю небезпечним, навіть більше можна сказати, у місцевих з подібними блокуваннями ходять раби фахівці. 

    Є такі розумні, яким встановити рабську мережу не можна, але й залишати постійно працюючу нейромережу теж не ризикують. Як сказала Ліка, таким рабам знімають блокіратор лише для виконання завдань. 

   Весь час, що залишився, вони ходять вони з активованими блокаторами. Раби з ними були чимось елітним серед інших і стояли трохи вище за інших рабів, та й мали вони, на відміну від звичайних, навіть часткову свободу.

     Ліка і запропонувала влаштуватися мені в готель під виглядом такого раба, господар якого дозволяє деяку свободу своєму майну. У самому готелі в неї були знайомі, які й могли мене влаштувати працювати офіціантом. 

     Ніхто не здивується, що раб хоче заробити хоч трохи особистих грошей у вільний час від роботи. З цими рабами подібна ситуація досить часта і звична для місцевих.

     На подив на роботу мене прийняли з легкістю, варто було тільки попросити адміністратора, і той упродовж кількох хвилин перевірив мене на те, як я розмовляю, як справляюся з антигравітаційним візком, і одразу прийняв. Такої швидкої співбесіди я ще ніколи в житті не проходив. 

    Взагалі у Співдружності здебільшого роль офіціантів виконують дроїди, але в елітних закладах, схожих на цей, щоб підтвердити свою елітарність використовували якраз людей. 

    Оскільки влаштувався я на роботу вранці, то мені довелося працювати весь день. Уранці Ліка допитувалася, чи зможу я вбити швидко Вогана, щоб він не підняв тривогу. Я підтвердив таку можливість, але вона не зупинилася на цьому і намагалася допитатися, як же я це збираюся зробити без зброї. 

      Довелося взяти себе в руки, щоб не розповісти все цій змії спокусниці. Усе ж зміг встояти перед її жіночими чарами і не піддатися на її вмовляння розповісти про себе все.