Олена Гриб - Гра в чужу брехню, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона підійшла до вікна, біля якого минулої ночі бачила принцесу. Хотіла відчинити віконниці, але вчасно згадала, що палац напевно обплутаний сотнями заклинань і її дотик зробить обитель тойянського короля вразливою.
– Як ти дізналася? – Дісон все ще перетравлював її слова. – Як?!
Чарівниця різко глянула на нього:
– Це очевидно. Арголін – маг. Тобто він або син мага, або напівкровка. А якщо взяти до уваги, що в нього твої очі… Забудь. Тут не те місце, щоб це обговорювати. Йому не краще? – Вона підійшла до ліжка хворого імператора.
– То ти не марнувала час, – туманно заявив Дісон. – І напевно знаєш, що таке хелла, тому твоє останнє запитання недоречне. Що тобі треба насправді?
Чарівниця нерішуче завмерла. Власне, їй хотілося поговорити з Його Величністю… Але якась хелла? Визнати, що вона чує це слово вперше? Якби поруч був колишній Дісон, Лін негайно засипала б його питаннями, а так… Навіщо показувати власну необізнаність? Тим паче, йшлося зовсім не про дрібниці.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
