Олена Федорова - Поза законом, Олена Федорова

Розділ 28. Приємний передвесільний клопіт

     Дмитро таки вмовив Лолу подати заяви. Під час чергової обідньої перерви вони відвідали місцевий РАГс, заповнили анкети і співробітниця повідомила їх про призначену дату церемонії.

     - О, у нас буде достатньо часу, щоб ти вибрала собі сукню, яку захочеш!

     - Добре, що дають такий термін. Справді, все можна встигнути.

     - Ось візьміть, це запрошення до нашого весільного салону. Там Ви можете придбати товари зі знижкою. До речі, сукню Ви можете навіть взяти напрокат, – поінформувала їхня представник салону.

     Дмитро та Лола глянули на запрошення. У переліку послуг салону були, навіть, послуги перукаря, СПА - салону, весільний манікюр, оренда машин і пільгова оплата готелю для запрошених гостей.

      - Здорово, що все передбачено! – констатували закохані.

      Ось тільки їхати до них здалеку на церемонію не було кому. Усі свої були на місці.

     Сховавши до сумки запрошення, закохані вирушили на роботу. Хоча обидва розуміли, що така подія буває лише раз у житті, робити пишну церемонію вони не збиралися. Все-таки, вони вже не були підлітками в рожевих мріях. І прагматизм уже брав над ними гору. Краще було б цікавіше спланувати післявесільний відпочинок.

     Але, керовані цікавістю, все ж таки вирішили ввечері відвідати салон. Він перебував у крилі універсаму, в якому Дмитро купив Лолі обручку. Отже, хоч одна їхня спільна знайома бачила, як вони заходили туди. І Ліда отримала ще одне підтвердження, що її улюблені лікарі всерйоз хочуть одружитися. Добре, що вона не була пліткаркою. Інакше їхня таємниця перестала б бути таємницею вже наступного дня.

    Щойно Дмитро і Лола переступили поріг салону, як до них стрімко підійшли продавщиці, що нудьгували цілий день.

     Спочатку їх посадили у зручні крісла та влаштували зустріч із організатором весіль. Та дізналася про дату церемонії та побажання закоханих. Потім їх озброїли рекламними проспектами та запропонували зали та апартаменти для святкування, елітні та бюджетні машини, прикраси для авто, нареченої та нареченого… Дмитру навіть начепили весільний букетик на лацкан, щоб він зміг вибрати, який йому більше сподобається.

                                        

 

     Поки молоді люди пили каву та ознайомлювалися з усім цим, настав час закриття універсаму. Співробітниці салону боялися упустити таких клієнтів, але... робити не було чого. Молоді люди, як і решта відвідувачів пішли, але обіцяли повернутися, адже вони ознайомилися не з усім переліком і прейскурантом послуг.

     Каталог весільних суконь, рукавичок, взуття Лола взагалі бачила лише мигцем.

     - Відчуваю, ми будемо їх постійними клієнтами упродовж цього місяця, – сміявся дорогою Дмитро.

   Незважаючи на те, що вони вже офіційно вважалися нареченим та нареченою, Дмитро вирішив залишатися жити в гуртожитку. Звісно, ​​Лола запрошувала його до себе. І цей момент його дуже пригнічував. Він не хотів бути приймаком. Як він хотів привести її до їхнього майбутнього будинку! Як він хотів бути справжнім чоловіком!

     Але, поки що, мабуть, доведеться бути приймаком якийсь час. Це його просто дратувало!

    З іншого боку, його дуже тішило повне порозуміння зі своєю обраницею. Коли він тільки думав про весілля з Раєю, то одразу зіткнувся з тим, що та хотіла лише диктувати свої бажання. Її слово мало бути законом для нього. Зал - тільки такий, як хотіла вона! А хотіла вона – будь здоровий! Не менше, ніж у готелі "Хілтон", наприклад. Якщо машина - то мінімум "Роллс-Ройс". Враховуючи, ким був її батько, Раїса вважала себе статусною особою.

    Лола була зовсім позбавлена ​​цих понтів і вирізнялася деякою прагматичністю у повсякденному житті. Звичайно, вона теж хотіла комфорту, але тимчасово могла миритися з певними труднощами у житті. Вона була справжньою бойовою подругою!

    Він провів дівчину додому. Лола нагадала йому, що на завтра вона взяла відгул і поїде у своїх справах у область. Дмитро кивнув, ніжно поцілував її і помчав до гуртожитку.

   Дівчина повернулася в квартиру і нашвидкуруч повечерявши, подивилася на розклад автобусних рейсів. Їй треба було одержати консультацію обласного гінеколога. Вони з Тамарою Андріївною завершили перший етап дослідження її "гормонального дзеркала". І лікар не могла зрозуміти, у чому річ. Начебто, у Лоли все було гаразд із гормонами, вона вже встигла обстежитися і в ендокринолога, і попрацювати з психологом… Але цикл стрибав без певної тенденції, і це, звичайно, турбувало Лолу. Якщо це якісь психоемоційні наслідки травми, то якось дуже довго вони затяглися.

    Дмитра вона поки що не посвячувала в такі інтимні сфери свого життя. По-перше, вона не очікувала, що розвиток їхніх стосунків так пришвидшиться. По-друге, сподівалася, що всі ці гормональні стрибки втихомиряться раніше, ніж це стане реальною проблемою. Принаймні, поки нічого катастрофічного з її організмом не відбувалося.

   Тож дівчина почала вдаватися перед сном до приємних фантазій. Вона уявляла себе в елегантній весільній сукні, яку вона сьогодні миттю встигла побачити в каталозі та в довгих шовкових рукавичках… Це не те, що в гумових бути на роботі! А ще, треба буде купити класні босоніжки. Або туфлі. Швидше, туфлі, адже зараз холодна пора року.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍