Вільям Шекспір - Збірка творів

замість бігти до нього гаю час. (Виходить)

Сцена 5

Кімната в за їзд і «Підв’язка».

Входять Фальстаф і Бардольф.

ФАЛЬСТАФ

Агов, Бардольфе!

БАРДОЛЬФ

Слухаю, сер.

ФАЛЬСТАФ

Принеси мені кварту вина. Та поклади в нього сухарів.

ДОЖ

Йти до такого, щоб тебе винесли в коші, мов купу тельбухів з різниці, й вивернули в Темзу! Ну, коли я дам себе ще раз так обдурити, то хай із мене витрусять мозок, підсмажать і віддадуть собаці під Новий рік! Ті мерзотники вкинули мене в рівчак і навіть не скривилися, наче топили сліпих цуценят, яких не шкода, бо сука привела їх півтора десятка. А могли б же зметикувати, що зі своєю вагою я враз піду на дно. І хоч би воно було й таке завглибшки, як пекло, я однаково миттю б його досяг. Добре, що місце там виявилось мілке і берег положистий. А для мене така смерть страшна, бо потопельник набрякає у воді, а що з мене стало б, якби я ще й набряк? Був би як гора!

Входить Бардольф з вином.

БАРДОЛЬФ

Там, сер, прийшла пані Спритлі, хоче побалакати з вами.

ФАЛЬСТАФ

Стривай, нехай я спершу домішаю вина до води з Темзи, а то в мене в животі такий холод, ніби я наковтався бурульок замість пігулок. А тепер клич її.

БАРДОЛЬФ

Заходьте, жінко!

Входить Спритлі.

СПРИТЛІ

З вашого дозволу. Вибачте ласкаво. Доброго ранку, ваша милосте.

ФАЛЬСТАФ (Бардольфові)

Забери келихи. І завари мені кварту вина, як належить.

БАРДОЛЬФ

З яйцями, сер?

ФАЛЬСТАФ

Ні, самого. Я не хочу курячих зародків у вині.

Бардольф виходить.

Ну, що скажеш?

СПРИТЛІ

Та я прийшла до вашої милості від пані Форд.

ФАЛЬСТАФ

Від пані Форд? Доволі з мене твоєї пані Форді Вона мені вже в печінках сидить!

СПРИТЛІ

Ох лишенько моє! Та це ж не її вина. Вона, сердешна, так лаяла служників! Вони помилилися й пішли не в тому керунку.

ФАЛЬСТАФ

Я також помилився, повіривши обіцянкам дурної баби.

СПРИТЛІ

Вона, бідолашна, так побивається, що якби ви її побачили, то й самі пожаліли б. Її чоловік сьогодні зранку йде на соколині лови, от вона й просить вас прийти до неї ще раз між восьмою і дев’ятою. Мені наказано хутенько принести відповідь. Пані Форд винагородить вас за все, повірте мені.

ФАЛЬСТАФ

Ну гаразд, скажи їй, що я прийду. Але спершу нехай подумає, що таке чоловіча стать, нехай зважить, яка вона слабка від природи, і належно поцінує мою мужність і вірність.

СПРИТЛІ

Я все, все скажу.

ФАЛЬСТАФ

Неодмінно! Отже, між дев’ятою і десятою?

СПРИТЛІ

Між восьмою і дев’ятою, сер.

ФАЛЬСТАФ

Гаразд, іди, я не забуду.

СПРИТЛІ

Бувайте здорові, сер. (Виходить)

ФАЛЬСТАФ

Дивно, чого це й досі немає пана Хорта, адже він прислав мені сказати, щоб я чекав на нього. Грошики його мені подобаються.

Входить Форд.

ФОРД

Здорові були, сер.

ФАЛЬСТАФ

Ну що, пане Хорте, ви хочете довідатись, як мені повелось у Фордової дружини?

ФОРД

Саме того я й прийшов, сер Джоне.

ФАЛЬСТАФ

Я не брехатиму вам, пане Хорте. В призначену годину я був у неї.

ФОРД

І пощастило вам, сер?

ФАЛЬСТАФ

Зовсім не пощастило, пане Хорте!

ФОРД

Чому, сер? Вона передумала?

ФАЛЬСТАФ

Ні, пане Хорте, не передумала, але тільки-но ми встигли обнятися, поцілуватись, присягнутись одне одному у вічному коханні, словом, зіграти пролог до своєї любовної комедії, як до хати вдерся той підлий рогоносець, її чоловік, вічно гнаний демонами ревнощів, а слідом за ним — ціла гурма його приятелів, таких самих шаленців, як і він. Уявіть собі, він запросив їх обшукати дім, щоб знайти коханця своєї дружини!

ФОРД

Як, саме тоді, коли ви там були?

ФАЛЬСТАФ

Так, саме тоді.

ФОРД

Ну й що, він шукав вас і не знайшов?

ФАЛЬСТАФ

Зараз почуєте. На щастя, прибігла така собі пані Пейдж, попередила нас, що Форд от-от з ’явиться зі своєю ватагою, і на її пораду стривожена й розгублена пані Форд сховала мене в кіш із брудною білизною.

ФОРД

У кіш!

ФАЛЬСТАФ

Слово честі, в кіш! Запакували мене в просяклі потом сорочки й шкарпетки, у брудні панчохи й заляпані серветки. Запевняю вас, пане Хорте, ніколи ще людських ніздрів не вражала така жахлива суміш смородів.

ФОРД

І довго ви там пролежали?

ФАЛЬСТАФ

Ви тільки послухайте, пане Хорте, яку муку я витерпів, щоб підбити пані Форд на гріх задля вашого добра. Отак убгавши мене в кіш, вона гукнула двох служників, Фордових лакуз, і звеліла їм віднести брудну білизну, тобто мене, на луг до пральні. Вони взяли кіш на плечі, проте в дверях зустрілися з тим ревнивим негідником, своїм господарем, і він почав допитуватись, що вони несуть. Я затремтів зі страху: ану ж той навіжений загляне в кіш! Але доля, видно, призначила Фордові бути рогоносцем, бо відвернула його руку. Він поквапився далі шукати мене, а я, нібито брудна білизна, рушив на плечах у своїх носіїв до пральні. Ви тільки подумайте, пане Хорте: за одну годину я пережив три види смертельних мук. По-перше, мало не помер зі страху, що мене знайде той ревнивий баран. По-друге, мало не переломився надвоє, коли мене зігнули в кільце, головою до п’ят, як загинають добре загартовану іспанську шпагу вістрям до руків’я. І, нарешті, мало не задихнувся, заткнутий, наче міцний спирт у сулії, брудним ганчір’ям, що пріло від поту й сала. Подумайте лишень: людина моєї статури, що від спеки тане, як масло, мліє і сходить потом, — ця людина раптом опиняється в тісному коші під купою брудної білизни! Просто диво, що я не задушився. І до всього, коли я, мов голландська печеня, наполовину всмажився у своєму власному салі, мене вкинули просто в Темзу й остудили у воді, наче розпечену підкову. Подумайте лишень, пане Хорте, я був такий гарячий, що аж засичав у річці!

ФОРД

Щиро каюся, сер, мені дуже прикро, що вам довелося все це витерпіти через мене. Отже, моя справа безнадійна. Ви ж більше не візьметесь за неї?

ФАЛЬСТАФ

Пане Хорте, хай мене вкинуть в Етну, як уже вкидали в Темзу, коли я відступлюся від пані Форд! Сьогодні вранці її чоловік подався на соколині лови, і вона знов запросила мене на побачення. Між восьмою і дев’ятою годиною, пане Хорте.

ФОРД

Восьма минула, сер.

ФАЛЬСТАФ

Справді? Ну, то я біжу до неї. Прийдіть до мене, коли вам буде зручно, пане Хорте, й довідаєтесь, як