Олександра Малінкова - Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Мені прикро! Думаю, що в той час він просто не розібрався в ситуації. Клара ним крутила, як тільки хотіла…
- Яка мені різниця! Я ледве врятував життя моїх найрідніших. - його голос став сиплим. - Соня дуже важко переживала це все. І зараз, через стільки років я не хочу, щоб він знову з'явився у її житті. Взагалі бути разом в людному місці - помилка. Але Зоя так просила ведмедя в подарунок.
- Я йому не скажу. Наші стосунки важко назвати близькими, чи принаймні хоча б теплими, особливо після сьогоднішнього вечора.
Видихає з полегшенням і дивиться невідривно в мої очі.
- А я можу тебе дещо попросити? - наважилася я.
- Що саме? - робить обережний крок до мене.
- Мені треба знати, хто зливає тобі всю важливу інформацію.
Хочеться відвести погляд, відчуття зараз такі, наче я шкідливе кошеня. Його прохання це про захист близької особи, а моє може звучати наче я дрібязкова, корислива і не пропущу жодної можливості щоб не перевести ситуацію на користь для себе.
Напевно він так і подумав, бо знову насупився і відвернувся.
- А це зараз моє: болюче, особисте! В шістнадцять років батько привів в дім нову дружину з двома синами. З улюбленої доньки я вмить перетворилася на зайву. Нові сини красені і я товсте незграбне створіння, такий собі контраст. Усі ці роки я намагалася довести, собі в першу чергу, що чогось варта! І зараз коли батько в лікарні і довірив мені компанію…
- Ти хочеш втримати її на плаву! - закінчив він за мене.
- Так! - кивнула. - І мені прикро, якщо ти іншої думки про мене.
- Якби я думав по іншому, тебе б тут не було! Ми б ось так не говорили! - він наблизився й доторкнувся теплими пальцями до мого підборіддя, піднявши його, щоб я не відводила погляд.
- Ти допоможеш? - зазираю з надією в його очі.
Дівчино! Що ти робиш? Ти взагалі розумієш чиєї допомоги просиш? Хто ця людина? Та він зітре всю твою сім'ю на порох і буде правий! Та чомусь страху немає. Натомість по тихому, глибоко в серці розпускається тендітна квітка зовсім інших почуттів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова», після закриття браузера.