Тетяна Пахомова - Я, ти і наш мальований і немальований Бог

справедливість Божих цінностей. Мірочка виросла в справжню красуню й лише встигала бігати за маленьким Богданчиком, який щойно почав ходити і з надмірною активністю освоював новий, відмінний від колиски, розширений світ: спотикався, падав і знов біг туди, звідки його щойно забрали:

— Не можна, Бодя, не можна. Ну ж, боляче буде тобі… — Міра вправно підставляла рученята.

— Що вдієш: чинить, як і всі люди, — філософськи сказала Марія, розвішуючи пелюшки. — Кажуть: не можна, але поки не впаде або сам не обпечеться, не буде слухати — не вірить…

Епілог

— Я, Степан, стою перед Тобою, Боже, щоб Ти прийняв мою грішну душу. Легко бути Джеймсом Бондом — без дружини, дітей, відповідальності за них… зі зброєю, яка не обтяжує моральністю. Може, був я занадто покірним там, де не треба було би таким бути. Та не міг я бути інакшим, бо беріг я своєю стриманістю життя дорогих мені людей. Дякую Тобі, Боже, і прости мене, грішного, за ті страхи й сумніви, що мав у жорстокий час…

— Я, Естер, стою тут, перед Тобою, прийшла до Тебе, Боже, на Твій праведний суд. Прости мене за часи моєї слабкості й за те, що не могла я віддавати шану таку, як належить Тобі, Боже. Але віра Твоя й добрі люди Твої вивели мене та моїх дітей з темряви зла світу цього — дякую Тобі, Боже…

— Я, Ганна Шо-Га, стою тут перед Тобою, Боже. Каюсь у тому, що не виховала свого сина в любові до ближнього. Прости мені й гріх жадібності. У новому житті я вже того не допущу, обіцяю. Прости мене, грішну…

— Я, Юрко, стою тут перед Тобою, Боже. Несу гріх, більший, ніж у Каїна, більший, ніж у Пилата. А ще — переслідував людей безневинних. Прости мене, грішного, Боже великий…

— Я, Марія, стою тут, перед Тобою, Боже. Тяжко бути людиною. Прости мене, Боже, бо засумнівалася я в Тобі після смерті донечки, але доброта Твоя безмежна, бо дав Ти мені аж чотирьох синів і двох названих дітей. Дякую Тобі, Боже, і прости мене, грішну…

— Я — Бог. У Мене багато імен, та всі ви називаєте Мене світлом світу цього. То чого йдете, як у темряві, — спотикаючись і падаючи? Я дав вам обереги — заповіді, щоби впустили ви світло в серце своє. Але вірити слову ви не вмієте: як малі діти, набиваєте ґулі та синці на дорозі життя, щоб у кінці її прийти сюди, до Мене, з мішком гріхів своїх, зі словами: «Ти мав рацію, прости, Господи». Я посилаю вас, грішні душі, а вас тут — мільйони, знову на шлях удосконалення, у світ живих. А щоб росла ваша віра в нових тілах, будете спокутувати старі гріхи в родах жертв своїх — тих, кого ви образили словом чи ділом або до кого були байдужі. І возлюбіть їх, бо то є тепер ви…

Прощення хочете? Та прощаю Я вас, прощаю. Робота в Мене така. А ВИ… ВИ — СОБІ Й ОДНЕ ОДНОМУ — ПРОСТИТЕ?

P. S. Як будете в Єрусалимі, знайдіть, будь ласка, на Голгофі, у саду-алеї Праведників світу дерево з табличкою на честь Марії та Степана Січевлюків-Врублевських. Уклоніться пам’яті цих святих людей — Праведників світу цього…

Примітки

1

Комори. (Тут і далі прим. авт.)

2

Сумка.

3

Бадати — щупати, обмацувати.

4

Лаяв.

5

Чистити.

6

Дуже.

7

Вузлик.

8

По кісточки.

9

Мати рехт — бути правим.

10

Зафест — занадто.

11

Стругати рубанком.

12

Аїр.

13

Зелень цибулі.

14

Пічку.

15

Двоюрідна.

16

Дядько.