Маїра Цибуліна - Полум'яна 3, Маїра Цибуліна

- Тату, - тихо мовив хлопчик і з його очей почали котитися градом сльози.

- Так, маленький мій, я твій тато, - впевнено мовив Річард, і з його очей також скотилося кілька скупих чоловічих сльозинок.

Великий вказівний палець вміло став витирати дитячі сльози з білого личка, а його власник уважно вдивлявся в дитину, намагаючись знайти хоч якусь подібність хлопчика з його мамою. Але крім звички закушувати нижню губу, він більше нічого не помітив.

Раптом Річард зірвався з місця, чим трохи налякав дитину, і кинувся геть із вітальні, залишивши хлопчика наодинці із самим собою.

- Річі, ти, куди так поспішаєш?! – запитав племінника Бертольд, коли повз нього коридором промчав той.

- До священника, - тільки й була відповідь.