Юлія Богута - Есміна. Некромантка для слідчого , Юлія Богута

Тепле світло ледь помітно проникало в кабінет. Я сиділа на столі, попиваючи каву та чекаючи від своїх колег пояснень по справі Кайла Сноу. Допит уже закінчився й вони мали от-от повернутися, тому я з нетерпінням чекала цікавої розповіді.

Двері повільно відчинилися, впускаючи невеличкий протяг та пом'ятого Джері. Після вчорашнього, він весь день був схожим на бутерброд, який хтось прожував та виплюнув. Певно Рейн перестарався, чи може то магія сирен так на нього вплинула — не знаю. Але єдине, що не могла змінити навіть близька смерть — це його недолуге почуття гумору. І як тільки він вдихнув глибше повітря — на його блідуватому обличчі відразу ж з'явилася хитра посмішка:

— Я думав, що мені здалося зранку, але ні. Ти що, перебралася жити до Рейна? —  радісно промовив перевертень та розвалився на диванчику, як кіт.

— Ні. Просто переночувала в нього після того, як обробила рани, — на мене скептично глянули, змушуючи закотити очі від чужого скептицизму. — Ти бачив його спину? Та між нами нічого не сталося б, навіть якби дуже хотілося б.

— Співчуваю, що поробиш? Регенерація у нього така собі. Доведеться вам кілька днів потерпіти, — якось надто серйозно промовив він.

— Який же ти твердолобий, Джері...

— Тебе б стільки часу били Кодексом по голові, теж стала б такою. Всі претензії до твого коханого Рейна.

— А де він сам? — запитала, в очікуванні подробиць. — Я думала ви разом мені розкажете чим усе закінчилося.

— Та в керівництва він, звітує. А чим закінчилося? Сумною історією кохання закінчилося. Тобі воно треба?

— Та цікаво ж...

— Та нічого особливого, насправді, — буркнув Джері та став розповідати. — Мама Кайла була талановитою сиреною. Вона померла при родах, тому його виховував батько. Жили вони не дуже бідно, на хліб вистачало і навіть ледве назбирали на початкове навчання в академії, в якій працювала Еріал Нейл.

— Дружина Рейнальда? — перепитала на всяк випадок.

— Вона сама, — хилитнув головою чоловік та продовжив. —  Чудова жінка насправді. Завжди підтримувала Кайла, допомагала з усім та хотіла, щоб її талановитий учень продовжував навчатися. Одна біда — цей самий учень закохався в неї по самі вуха.

— І що сталося далі?

— Сталося те, що Еріал та Рейнальд переїхали в будинок напроти, а Кайл був настільки закоханий, що став підглядати за ними через вікно, — Джері на мить замовк, ніби збираючись думками, а потім продовжив. — Перевертні бувають дуже жорстокими насправді. Особливо хижаки... Рейнальд жорстоко поводився зі своєю дружиною і в день своєї смерті сильно побив її. Настільки, що вона навіть переборола страх і втекла з дому. Недалеко, правда, але...

— Кайл бачив, як її били, — зрозуміла, до чого він вів. — І в нього прокинувся дар?

— Схоже на те. Коли Рейнальд вийшов палити на балкон, після втечі Еріал, Кайл побачив як той викинув недопалок. Він прошепотів собі під ніс щось на кшталт "Щоб ти так само впав на землю нерухомим шматком отрути і здох", а потім побіг перехопити свою викладачку.

— І в цей момент його побачила міс Броукволш, яка й викликала швидку.

— Так. Його забрали в реанімацію, а її в лікарню. Хлопчина повернувся додому та зустрів фамільяра бабці. Той вловив був магічний викид і сказав Кайлу, що в нього дар прокинувся. Казав здатися слідчим, бо це він вбив Рейнальда.

— І Кайл через те його вбив...? — здивовано протягнула. — Він же разом з котом міс Броукволш ріс.

— Ні. Теж ненавмисно вийшло. Хлопчина не повірив йому. Він був і так злий через усе, що відбувалося й тому нагрубив коту. Він сказав  "Якщо я тобі накажу не дихати, ти що, перестанеш? Ми самі відповідаємо за свої вчинки, так що не жартуй так. Постій собі мовчки на балконі, провітри хвоста, раз таке в голову лізе, а зранку поговоримо...", а потім відразу ж на нервах пішов зі свого балкону.

— Тобто він не хотів його вбивати? Чому ж тоді кіт послухався жартівливих слів? — трохи не доходило до мене. — Чому не покликав на допомогу, як не міг зсунутись з місця?

— Бо йому відразу ж наказали мовчати, Фіалко. Він би може й покликав Сноу, але не міг. А той надто спішив, щоб подивитись на кота. От його і за ніч заклювали сови, — сумно протягнув Джері. — І ось, чому він повірив у слова Вільяма та почав мститись місцевим совам, а заодно й відточувати на них навички.

— Добре...а що за історія з торговцем? — поцікавилася. Це був єдиний труп, який я не могла пов'язати з вбивцею.

— З Пеєм Волшем...? Теж дурна історія, — насупився слідчий ще більше. — Каю не вистачало власних грошей на навчання. А так як Еріал він міг бачити лише в Академії, то Кайл забрав гроші з заначки батька та оплатив рахунки. Він думав, що після закінчення Академії стане викладачем, буде рівним Еріал і та зможе закрити очі на різницю в їхньому віці. Біда була в тому, що та заначка мала піти на їжу і за кілька днів їм вже не було навіть чого їсти.

— І Кайл захотів поцупити їжу...? — тихіше додала, все більше усвідомлюючи, що...мені було шкода його.

— Так. Знайшов собі перевертня базарі, мирно взяв їжу та пішов.

— А сусід Волша, той якого ви допитували на днях, привів його до тями й він кинувся за крадієм.

— Ага. Догнав його й став бити. А Кайл наклав йому відсунутись від нього. Тільки стояли на мосту, біля поручнів. І "Відсунувся" торговець прямо у воду, — підтвердив мої побоювання Джері. Ми переглянули ст схожими поглядами та на кілька хвилин замовкли. — Про цирк розповідати?

— Давай, побачимо наскільки моя теорія збігається з реальністю.

— Після оплати навчання у нього почалася практика в польових умовах. Там його побачив власник цирку та взяв на роботу до себе. Він запросив Еріал на свій виступ, але там її побачив брат Рейнальда — Ален.

— Він побачив, що той схопив її за руку і подумав, що Ален хоче її знову побити, — зморщилась від дурного усвідомлення всіх проклятих збігів. — Тому змусив його вбити себе. Чорт... Яка ж...проклята ситуація.

— Не те слово, Фіалко. Не те слово, — сумно мовив Джері та підпер долонею голову. — От наче не такі вже й погані в нього мотиви були. Наче просто хотів захистити кохану, а ненароком вбив стількох, що я геть не знаю як тепер це розрулити. Буде фігово, якщо його засудять до страти чи магічного вигорання. Ти так не думаєш?