Лю Цисінь - Проблема трьох тіл

Є Веньцзє усвідомила, що тут їй доведеться важче, ніж у відділі радіопередач. Її знання про комп'ютери загалом і програмування зокрема повністю застаріли, і їй доводилося вивчати нові прийоми й методи програмування майже з нуля. Незважаючи на висловлену комісаром довіру, обмеження все ще залишалися досить суворими: їй дозволяли заглядати в програмний код, але доступу до бази даних вона не мала.

Повсякденний контроль за її діяльністю здійснював Ян Вейнін і здавалося, що він став ще більш нестриманим, ніж раніше, дратувався з найменшого приводу. Комісар Лей неодноразово розмовляв із ним із цього приводу, але безрезультатно. Здавалося, що тільки один вигляд Є Веньцзє доводив до сказу головного інженера.

Поступово у своїй роботі Є Веньцзє стикалася з багатьма дедалі більш незрозумілими речами: вона почала усвідомлювати, що проект «Червоний берег» набагато масштабніший, ніж здавалося спочатку.

Одного разу система спостереження перехопила передачу, розшифрувавши яку за допомогою комп'ютера, база отримала кілька супутникових фотографій, котрі було відправлено для ідентифікації до Бюро геодезії і картографії при Головному штабі армії. Це виявилися знімки найважливіших об'єктів військового призначення Китаю, включно з військово-морською базою у Циндао і кількома головними підприємствами оборонного комплексу, побудованими в ході реалізації програми «Третій фронт»[52]. Аналіз підтвердив, що зображення були отримані за допомогою розвідувального комплексу американського супутника КН-9.

Перший супутник із цієї серії було запущено нещодавно. Окрім основного способу передачі зібраних даних — відстрілювання капсул з відзнятою плівкою, які спускаються на парашуті, він також у тестовому режимі передавав цифрові зображення за допомогою пакетів радіосигналів. Через недосконалість технології передача велася у низькочастотному діапазоні, що значно збільшувало площу поширення сигналу, і система спостереження «Червоного берега» могла її перехоплювати. Позаяк це була тестова передача, то стійкість систем шифрування була невисокою, тому розшифрувати повідомлення вдалося досить легко.

КН-9 був, без сумніву, найважливішим об'єктом спостереження і дослідження, які надавали рідкісну можливість зібрати цінну інформацію про американські системи супутникової розвідки. Але через три дні спостережень Ян Вейнін раптом наказав змінити діапазон відстежу-ваних частот і забути на якийсь час про КН-9. Є Веньцзє таке рішення здавалося абсурдним.

Ще одне нестикування не обминуло її уваги: незважаючи на те що тепер місцем її роботи був відділ моніторингу, іноді її залучали до робіт і у відділі радіопередач. В один із таких днів вона мимоволі помітила встановлені параметри частоти пакетів передач №304, 318, 325 наступного сеансу — вони були нижче надвисокочастотного діапазону і не могли спричинити нагріву всередині заданої цілі.

У той самий день черговий офіцер, без видимих на те причин, наказав Є Веньцзє прибути на командний пункт бази. З тону і поведінки офіцера Є Веньцзє здогадалася, що щось пішло не так.

Прибувши на командний пункт, Є Веньцзє побачила до болю знайому сцену: були всі старші офіцери бази і двоє незнайомих їй офіцерів високого рангу. Досить було лише поглянути на вираз їхніх облич, аби зрозуміти, що вони мають повне право наказувати не лише комісарові, а й головному інженерові бази. Крижані погляди всіх присутніх були сфокусовані на ній, але інтуїція, вироблена за роки потрясінь і гонінь, підказувала, що сьогодні не одна вона є предметом розгляду. Її справа лише інтермедія до основного — у кутку з понурим виглядом сидів комісар Лей.

Ось і настала розплата за виказану мені довіру, — подумала Є Веньцзє. Вона вирішила будь-що захистити комісара від звинувачень і кари, хай навіть обмовивши себе. Але перша ж фраза, яку вимовив комісар Лей, приголомшила її:

— Є Веньцзє, перед тим, як ми почнемо, я хотів тобі повідомити, що я категорично проти того, що зараз станеться. Таке рішення було прийнято головним інженером Яном після схвалення й відповідних інструкцій від вищого командування. Він бере на себе всю відповідальність за наслідки прийнятого рішення. — Комісар Лей повернувся до Ян Вейніна й після урочистого схвального кивка, продовжив: — Для того щоб повністю використовувати твій потенціал і знання на благо проекту «Червоний берег», головний інженер Ян неодноразово подавав рапорти на ім'я вищого командування для отримання дозволу відмовитися від легенди, якої ми дотримувалися під час спілкування з тобою. Наші товариші з Головного політичного управління Армії, — він вказав на незнайомих двох офіцерів, — прибули проінспектувати твою роботу. І нарешті, після остаточного схвалення, ми вирішили розповісти тобі про справжню природу проекту «Червоний берег».

Тільки через деякий час Є Веньцзє нарешті зрозуміла сенс слів комісара: він увесь час їй брехав!

— Я сподіваюся, ти дорожитимеш цією можливістю і наполегливою працею зможеш спокутувати свою провину. Твоя поведінка має відповідати найвищим очікуванням, ти повинна розуміти це. Будь-які реакційні висловлювання або вчинки каратимуться з максимальною суворістю! — комісар Лей пильно дивився на неї. Нинішній вигляд Лея ніяк не вписувався в образ, що сформувався в неї раніше, — це була зовсім інша людина. — Між нами не залишилося непорозумінь? Гаразд. Тепер головний інженер Ян введе тебе у суть справи.

Усі залишили приміщення, крім Є і Яна.

— Якщо ти не хочеш, то зараз саме час відмовитися.

Є Веньцзє відчула, що це не порожні слова. Тепер вона розуміла нервозність Ян Вейніна протягом останніх двох тижнів. Аби мати можливість використовувати її потенціал, вони вирішили, що вона повинна розуміти справжню природу проекту. Але це означає і те, що її шанси коли-небудь покинути Радарний пік тануть, як останній промінь сонця, що заходить. І база «Червоний берег» справді стане її останнім притулком у житті.

— Я згодна, — тихо, але впевнено промовила Є Веньцзє.

Того вечора на початку літа, під завивання вітру, який проривався через гігантську параболічну антену і шурхіт далеких сосен хребта Великого Хінгану, Є Веньцзє дізналася суть роботи бази «Червоний берег».

Правда виявилася настільки неймовірною, що перед нею померкли всі вигадки комісара Лея.

十三 База «Червоний берег» III

Вибрані файли з документів проекту «Червоний берег»

Із цих файлів було знято гриф «Цілком таємно» через три роки після того, як Є Веньцзє повідала Ван Мяо про факти і події, що відбувалися на базі «Червоний берег».

I. Про проблему, зацікавленість і фундаментальні дослідження щодо якої практично відсутні

(Спочатку опубліковано під грифом «Для службового користування», XX/XX/196X)

[Стислий виклад] Відповідно до даних нової і новітньої історії є два способи практичного застосування результатів фундаментальних наукових досліджень: еволюційний і стрибкоподійбний.

Еволюційний: основні теоретичні результати досліджень поступово знаходять своє застосування в технологіях, технології поступово вдосконалюються і, нарешті, відбувається значний прорив у практичних досягненнях. Нещодавніми