Том Вейнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

джерелом інформації є механізм зворотного зв’язку онлайн. Пара тисяч позитивних відгуків, що 99 % із них позитивні, є кращим індикатором якості продукту, ніж просто ро`зпити в барі. І насправді здається, що якість наркотиків, які продаються онлайн, досить висока. Дослідження синтетичних канабіноїдів у Journal of Analytical Toxicology показало, що «хімікати, придбані онлайн, мають чистоту, що відповідає стандартам чистоти хімікатів для наукових цілей, куплених у традиційних постачальників»92. Ще до наскоку на «Шовковий шлях» ФБР здійснило понад сто тестових закупівель і з’ясувало, що всі продукти відповідають стандартам «чистоти». Може, саме тому онлайн особливо популярні відносно небезпечні наркотики. Аналіз асортименту на нелегальному сайті «Шовковий шлях 2.0», що з’явився незабаром після ліквідації його попередника (невдовзі і його прикрили), встановив, що екстазі має найбільший попит. І це зрозуміло: попри те що препарат порівняно безпечний, навіть одна пігулка може вбити, якщо складники нечисті або справляють особливо потужну дію. Тому гарантія якості набагато важливіша, ніж у випадку марихуани, – її вплив може мати різну силу, але передозування досі не зареєстровано.

Щодо безпеки, онлайн-торгівля має ще й іншу перевагу. Ураз зникає проблема території. Запеклі криваві війни – ознака ринку роздрібної наркоторгівлі. У 1980-х роках гангстери в Ґлазґо в Шотландії продавали наркотики з фургонів із морозивом, через що зчинилися химерні «війни морозивників», коли фургони підпалювали й розстрілювали, їдучи повз них. Про бої за ріг вулиці створено чимало наркодрам – від «Обличчя зі шрамом» до «Трафіку». Але з виходом торгівлі в онлайн ріг вулиці почав втрачати своє значення, як і цегляні торговельні точки поступилися організованому ритейлу.

– Ми, чоловіче, проїхали ці бігалки-стрілялки … У нас тепер обсяги більші, ніж на розі, – каже Стрінгер Белл, діловий дилер із «Прослуховування», котрий відвідує вечірні курси економіки поміж замовлянням убивств.

Поширення мобілок і пейджерів у 1990-ті роки зменшило потребу для наркодилерів контролювати територію, бо бізнес із вулиць перебрався до помешкань та інших місць для зустрічей, де можна було все вирішувати телефоном (деякі кримінологи вважають, що спад насильства в Нью-Йорку в 1990-х роках частково стався завдяки тому, що наркодилери взяли до рук мобільні телефони). Доба інтернету, коли наркотики замовляються онлайн і доправляються поштою, посунула цей процес ще далі: дилерам тепер навіть виходити з дому не треба.

Але це ще не всі добрі новини. Одним із наслідків виходу онлайн є зниження цін. Наркоритейлери заощаджують у такий самий спосіб, як і інші підприємці в інтернеті: як, скажімо, Амазону, їм не потрібна торговельна зала, не треба платити пушерам за вистоювання на розі чи здійснення особистих, украй ризиковних доставок. Водночас унаслідок збільшення конкуренції через спрощення виходу на ринок ціни зазнають дедалі більшого тиску на пониження. А дешевші наркотики – це небажаний розвиток подій для влади, яка хоче приборкати їх уживання.

Імовірно, простота покупок в інтернеті навіть приверне нову клієнтуру. Досі купівля наркотиків була справою складною і неприємною: або вдавалися до сумнівних контактів, або нипали по небезпечних сутінках. А онлайн купувати просто, і брудний бізнес має пристойніший вигляд. Сотні позитивних відгуків на партію героїну, написаних людьми, яким він сподобався і які вижили та діляться враженнями, розвіюють усі жахи, пов’язані з цим наркотиком. (Щоправда, потенційним покупцям слід мати на увазі, що ті, хто помер від передозу, вже не напишуть негативний відгук.) Купівля онлайн проста донесхочу: кілька хвилин треба на встановлення ТОРу, який у користуванні такий же легкий, як і будь-який браузер. Трохи складніше відкрити рахунок у біткойнах, але й тут особливих технічних знань не треба. Якщо можете купити книжку на Амазоні, то зможете й кристалічний мет придбати в темній мережі. Тож новий покупець, який не має контактів і цурається підозріливих незнайомців, радше купуватиме в інтернеті.

Такі сайти, як Silk Road, проіснували недостатньо довго, щоб робити певні висновки про їхній довготерміновий вплив на вживання наркотиків, бо дані йдуть за минулий рік. Проте можна поглянути на схожий тренд, що проіснував довше: онлайновий продаж болезаспокійливих за рецептом у звичайній мережі. У 2007 році фахівці Національного центру вивчення токсикоманії при Колумбійському університеті в Нью-Йорку підрахували, що препарати за рецептом продаються на 581 вебсайті. З них лише два ліцензовані Національною фармацевтичною асоціацією США; 85 % радо продавали препарати без припису; з решти більшість вимагала надати факс припису. Тобто навіть без ТОРу і жмені біткойнів можна спокійно замовити ці ліки онлайн. Пов’язати доступність препаратів у мережі і зростання їх споживання складно. А проте двоє дослідників змогли порівняти темпи приросту звернень для лікування залежності від рецептурних ліків і доступності високошвидкісного інтернету в різних штатах93. Вчені побудували графік залежності кількості людей, які потребують лікування з приводу зловживання медпрепаратами, від доступності широкосмугового інтернету і виявили деяку кореляцію. На кожні 10 % додаткових підключень до широкосмугового інтернету припадав 1 % приросту звернень із приводу фармакозалежності. Сам по собі цей факт мало що значить, бо просто в сильно урбанізованих штатах природно збільшується й охоплення населення інтернетом, і споживання ліків, приміром. Проте дослідники не виявили схожої кореляції для кокаїно-і героїнозалежних, а тоді ці наркотики в інтернеті особливо не продавалися. Сподіваймося, що незабаром з’явиться статистика використання наркотиків, що покаже вплив таких сайтів, як «Шовковий шлях».

• • •

Приборкання онлайнової наркоторгівлі – пекельна робота для поліції. Розгляньмо старомодний офлайновий наркоринок. На відміну від «Шовкового шляху», він спирається на свою мережу. З погляду поліції, порушити роботу мережевої економіки легко. Варто лише розірвати одну ланку, і випадає цілий шмат ланцюга, – це як миша, яка перегризає електрокабель і позбавляє струму цілий район. Хоча й непросто вибрати найбільш уразливе місце для удару. Наркодилерська мережа може складатися з десятків членів – «вузлів», мовою економіки, – і поліції не вдається заскочити їх усіх одночасно. Тож на якому члені банди слід зосередити зусилля? Напрошується відповідь, що, за логікою, насамперед слід прижучити того, хто має найбільше контактів, бо саме з ним урветься більшість ланцюжків у системі. А от економіка свідчить, що це далеко не найкращий вибір.

Розгляньмо приклад, далекий від сучасного наркобізнесу: шлюбний ринок у Флоренції XV ст. Тоді вибір партнера для сина чи доньки був стратегічним рішенням, що ухвалювалося за тією ж процедурою, за якою наркобарон добирає собі поплічника до спілки. Родичання через шлюб із впливовою сім’єю було найкращим способом збагатитися й прилучити до влади свій рід. Але як батько міг обрати, з якою сім’єю найбільш перспективно