Гарольд Роббінс - Пірат

За хвилю вони вже були голі в ліжку, і вона заливалася сміхом. Вона ніколи так гарно себе не почувала. Він набрав ще одну ложечку і розтер по яснах, змусивши її зробити те саме. Затим він став лизати її соски, аж вони стали мокрі від його язика, після цього трохи посипав на них білим порошком і став масажувати їх устами та пальцями.

Їй і на думку не спадало, що вони можуть стати такими повними та пругкими. На кілька мить їй здалося, що вони от-от вибухнуть від болісного задоволення. Вона почала стогнати і звиватися.

— Всовуй,— простогнала вона. — Всовуй!

— Е, ще рано,— засміявся він. — Ми лише починаємо. — Він підкинув її ноги вгору, мов лезо складаного ножа, і посипав кокаїном її клітор, а потім опустив голову між її ноги.

За хвилю вона верещала так, як ніколи до того. Їй ввижалося, що з кожним оргазмом вона підіймається вище й вище, на нечувану височінь. Вона потяглася до його пеніса, а намацавши, перехнябилася так, щоб його можна було взяти до рота. Вона почала жадібно смоктати його. Вона хотіла проковтнути його цілком, задушити себе до смерті оцим прекрасним гігантським знаряддям.

Раптом він відірвав її. Вона здивовано підняла на нього очі, майже задихаючись. Він опустився на коліна між її ногами, його пеніс націлявся прямо в неї. Він узяв флакончик і почав посипати порошком полискуючу мокру головку доти, доки вона стала схожою на грудку цукру. Потім він широко розчепірив їй ноги і поволі занурився в неї.

Вона відчула, як переповнилися її легені. Він був такий великий. І на хвилю вона перелякалася, що він не поміститься. Він заполонив у ній все і на мить затих. Вона відчула, як по животу пішли кольки. Він почав повільно рухати, спочатку гладенько, довгими плавними ходами, потім набрав темп і вганяв його, ніби вбиваючи цвях.

Десь, ніби здалеку, вона чула свій вереск, коли оргазм за оргазмом роздирав її на шматки. Так вона ніколи не кінчала. Ніколи. Вона, яка завжди думала, що подібне статеве збудження було чимось таким, яке люди або вигадують, або про яке вичитують. Люди придумали для себе гру, за яку ховають свої почуття. А якщо це правда, то, значить, у неї бракує здатності відчути таке. Для неї секс був її тріумфом над чоловіками і будь-яке задоволення ним було чисто випадковим. Та тут було інакше. Тепер її використовували, їй давали насолоду, вона віддавала, вона брала, її довершували.

Нарешті вона переповнилась по вінця. Все.

— Стій! — скрикнула вона. — Припини, будь ласка!

Його тіло нависло над нею. Він усе ще був у ній, він усе ще був пругкий. Вона підвела на нього очі. В тьмяному червоному світлі на його лиці полискувала тонка патина поту, а груди віддавали міддю. Коли він посміхнувся, його зуби засяяли яскраво-біло.

— Ти задоволена, біла пані?

Вона кволо кивнула головою.

— Ти кінчив?

— Ні,— сказав він. — Це — єдине, чого не навчив мене мій татусь. Використовуй стільки, щоб була задоволена дама, і того буде достатньо, щоб ти цього не зробив.

Вона довго ошелешено дивилася на нього, а потім неждано і безпричинно заплакала. Якийсь час він дивився на неї, потім мовчки встав з ліжка і підійшов до раковини. Нахилившись, він вивів біде в кімнату, відкрутив кран з водою, випростався і поглянув на неї.

— Якщо потрібна гаряча вода, то треба спускати її протягом декількох хвилин,— пояснив він.

Він відчинив невеличку шафу над раковиною, витяг звідти рушник та мочалку і повісив їх на трубу. Він попробував пальцем воду і сказав:

— Все готове для тебе.

Вона мовчки зиркнула на нього.

— Ти сказала, що в твоєму розпорядженні година, чи не так? — спитав він.

Вона кивнула і звелася в ліжку.

— Я не впевнена, що зможу триматися на ногах.

Він усміхнувся.

— Почни рухатися, і все буде гаразд.

Вона поволі встала з ліжка. Він мав рацію. Після першого ж кроку в її кінцівки стала повертатися сила. Вона присіла навпочіпки над біде і взяла з його простягнутої руки мило та мочалку. Вона поспіхом помилася. Тепленька вода освіжала. Рушником вона витерла себе і, поки він мився, стала одягатися.

— Мені шкода, що ти не зробив цього,— мовила вона.

— Все гаразд. Я ж обіцяв тобі подорож до місяця і хотів, щоб ти там побувала.

— Чудова подорож,— сказала вона. — Я цього ніколи не забуду.

Він завагався.

— Може, ми ще коли-небудь зробимо її?

— Можливо,— сказала вона. Одягтись, вона потяглася до своєї пляжної сумки і дістала звідти гроші. Вона відібрала декілька грубих банкнотів і простягнула йому. — Гадаю, суперечити не будеш.

Він узяв гроші.

— Я можу скористатися з них. Та тобі цього робити не обов'язково.

— В кінечному разі я не так багато і дала,— сказала вона.

— Ти дала мені багато, пані,— відповів він. — Ти полишила всіх своїх друзів, щоб піти зі мною. Це вже дещо.

Щось в інтонації його голосу насторожило її.

— Ти мене знаєш?

— Ні,— похитав він головою.

— То чому ж ти мене запросив?

— Я бачив тебе на пляжі,— мовив він. — Після того як той чоловік послав Жака зустріти тебе.

— Ти знаєш Жака? — здивувалася вона.