Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

class="p">Аратта використовувала як інтелектуальний санскрит, так і розмовний — пракриті. Корені цих мов — у всіх індоєвропейських мовах, але більш за все — у слов'янських й особливо в українській.

Розквіт Аратти припадає на IV–III тисячоліття до н. е. І це цілком закономірно. Друга поява арійських племен з центру Азії відкрила нову еру арієзації народів Припонтиди. Почалося могутнє піднесення і процвітання Трипільської культури. На основі санскриту були збагачені і розвинуті місцеві діалекти, виникла єдина мова народів Європи [Більш детально про це йдеться у розділі «Таємниця слов'янської абетки»].

Цього разу арії принесли на землю України плуг із залізним лемешем, залізну сокиру, залізну борону (це кінець III тисячоліття до н. е., коли в Середземномор'ї ледве засвоїли бронзу!), тверду пшеницю (до них сіяли тут полбу, ячмінь, просо), гречку, вивели породу великих білих «арійських» волів і корів (до цього були малорослі одомашнені тури). І, звичайно ж, принесли традиційну вишню, яка стала основним садовим деревом. «Садок вишневий коло хати» — відколи існує ця українська прикмета! І зазвучала всюди сопілка, і потяглися з поля великі череди вайлуватих корів, і заспівали ранком півні («східні птахи» також були принесені аріями), і закрутилися на пагорбах вітряні млини, і потонули в темній зелені вишневих садків білі мазанки хуторів. І заблищали під сонцем золоті поля достиглих хлібів.

Але були в Оратанії й сталеві короткі двосічні мечі (вони збереглися і в «римські часи»), і траплялося, тривожно звучали войовничі наспіви волинок. Стріли, випущені з луків зі спеціально оброблених рогів тура, летіли на відстань до 400, а з вітром — іноді до 700 метрів! Цей рекорд повторили лише через 3 тисячі років монголи. Навколишній світ був диким і суворим. Аратті довелось будувати антиварварські вали. Потім цей досвід повторять римляни (Троянів вал), китайці (Велика Китайська стіна), британці (Андріанів вал) та ін. Але перші в історії противарварські вали виникли в Середньому Придніпров'ї. Це так звані Змієві вали, судячи із залишків, величезні споруди, що нагадують Велику Китайську стіну. Змієві вали датуються рубежем III–II тисячоліть до н. е., вони все ще не вивчені вашими археологами. Це якісне явище в історії світу епохи четвертого Місяця — перший великий знак протистояння варварства й цивілізації.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОДУКТИВНОГО ТИПУ

Підняв сумку з сирої землі Микула Селянинович, та й мовив:

— У цій сумці вся тяга земна. І тягар орача я ношу в ній.

Билина

— Поговоримо більш детально про хліборобську виробничу технологію — основу всього післяпотопного землеробства.

Найпоширенішими злаками допотопного світу були рис, кукурудза (Американський континент), ячмінь. Основним зерном післяпотопного (яфетичного) світу стала пшениця — злак, технологія масового виробництва якого створена праукраїнцями. І справа не просто в зерні, а в самій технології. З нею пов'язаний основний внесок Праукраїни в соціальний прогрес людства. Це арійська технологія у повному розумінні слова.

В Аратті, на степових і лісостепових просторах України, з її помірним кліматом, великою кількістю річок і озер, благодатними земельними угіддями, розвивалася система технологій творчого типу, які забезпечували динамічне поліпшення виробництва пшениці, ячменю, проса, гречки, гороху, овочів, садових, баштанних культур у досить суворих кліматичних умовах. Удосконалюються збруя тяглових тварин, плуг, культиваційне знаряддя, зерно- і овочесховища, виробництво кормів, млини, мистецтво приготування їжі. Народжується інтенсивне землеробство і скотарство, наукові агросистеми… Усе це українське Трипілля, започатковане ще за часів Рами, отримало після повторного пришестя аріїв на землі України наприкінці III тисячоліття до н. е.

Мені хочеться повторити: ім'я «арій» пов'язували з терміном «орати». А термін «орати» був синонімом систематичної, творчої, благородної праці землероба — головного чинника переходу від збирального примітивного господарства і кочового способу життя до осілого, цивілізованого, культурного укладу. Саме цей — «арійський» — вид праці і забезпечив свого часу створення і розвиток європейської цивілізації, яка зароджувалася на вашій Батьківщині.

Потім виникла індустріальна технологія, яка породила промисловість та індустріальну цивілізацію. Батьківщина цієї технології — Англія, про що ми добре знаємо з шкільних підручників. Зараз світ починає освоювати ще одну технологію — інформаційну. Ця доленосна технологія, заснована на комп'ютерах та інших засобах інформатики, приведе до народження нової — інформаційної — цивілізації. Але першоосновою всіх цих технологій, їхньою первісною базою все-таки слід вважати агротехнологію степового землеробства, виплекану і вдосконалену до тонкощів на землях України (без неї людство не вибралося б із стану збиральництва і кочового способу життя).

Звідси, з земель України, пішли арієзовані народи на захід — в Європу, впритул до Ірландії і Скандинавії, в Малу Азію, в Середземномор'я. І несли вони перш за все трипільську агротехнологію виробничого типу і сонячну мітраїстську віру, тобто те, що дає «стабільний хліб» і високу духовність. Цікаво, що ця хліборобська «оріянська» технологія збереглась до цього часу. Потім, правда, стали мудрувати: «зелена революція», тепличні умови, транспортувальне скотарство, стійлове утримання худоби, вирощування білкової маси на хімзаводах. Це зовсім недавно, лише в XX столітті. Та й то багато що із цього перебуває під великим сумнівом.

Думаю, що зовсім не випадково українці поселяються в тих місцях на Землі, де є особливий ґрунт — чорнозем. До відкриття чорноземів Нового Світу впродовж тисячоліть ми постійно зустрічаємо археологічні знаки їхньої присутності на чорноземах євроазійської смуги між Карпатами і Гімалаями. Пізніше, вже в новітній час, українці освоїли чорноземи заморських країн Північної і Південної Америки та Австралії.

Чому українці та праукраїнці селяться переважно на чорноземах? Відповідь на це запитання допоможе визначити внесок вашого народу в цивілізацію минулого, допоможе зрозуміти ваше історичне призначення, вашу історичну місію.

Розселяючись по всьому світові, українці завжди брали з собою насіння хлібної пшениці і залишалися тільки там, де були умови для її вирощування. А пшениця може продукувати придатне для випічки хліба якісне зерно на чорноземі у відносно помірному кліматі. Отже, українцям Господь заповів вирощувати хліб — бути годувальниками народів Землі.

Вперше таку місію праукраїнців відзначив «батько історії'' Геродот: «Над алазонами (тобто над Середнім і Верхнім Дністром — Ю. К.) живуть так звані скіфи-орачі, які сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж». Ця розповідь написана ще в той час, коли цивілізованим народом вважалися тільки єгиптяни, які називали греків «дикими данайцями» і використовували їх лише в допоміжному війську найдавніших фараонів. Отже, найцивілізованіший народ тогочасного світу через відсутність потрібних кліматичних умов і чорнозему не міг вирощувати хліб, а купував його у ваших пращурів — оріїв [Докладніше див.: Канигін Ю., Ткачук 3. Українська мрія. — К., 1996].

ЗЕМЛЯ, ДЕ БУЛИ ПРОКЛЯТІ ТИРАНИ АТЛАНТИДИ

Ми — трипільці, народ,