Джулія Кемерон - Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

моє власне «Я», Шакті... Бажання щось зробити — це Бог усередині нас, який говорить крізь нас.

Мішель Ши

5. Ще раз подивіться на «пиріг життя», який ви малювали протягом першого тижня, і проаналізуйте свій особистісний ріст. То як, кривобокий тарантул вже міняє форму? Може, ви стали менш жорсткими до себе, але при цьому більш активними і схильними до самовираження? Будьте уважними, щоб не очікувати появи значних змін надто швидко. Це вже підняття планки. Особистісний ріст потребує часу, кістяк повинен зміцніти, щоб не завдати шкоди здоров’ю. День за днем у вас виробляються звички здорового митця. Таки дійсно не варто поспішати з козами на торг. Перелічіть корисні іграшки, які ви могли б купити своєму внутрішньому митцю: аудіокниги, передплату на журнал, квитки в театр, м’яч для боулінгу.

6. Складіть і запишіть свою власну «Молитву митця» (див. с.342). Читайте її щодня протягом тижня.

7. Розширене творче побачення: заплануйте для себе невеличку відпустку. (Лише один вихідний. Підготуйтеся втілити це в життя).

8. Відкрийте шафу. Викиньте — або віддайте комусь — один комплект одягу, в якому у вас завжди падає самооцінка. (Ви знаєте, про які саме речі йдеться). Звільніть місце для нових покупок.

9. Подумайте над якоюсь ситуацією у вашому житті, яку вам варто змінити, але ви ще досі цього не зробили. Які наслідки для вас має бездіяльність у цій сфері?

10. Якщо ви порушили обіцянку утримуватися від читання, опишіть, як це відбулося. Під час нападу гніву? Помилково? Зірвалися? Як ви через це почувалися? Чому?

Перевірка

1. Скільки разів цього тижня ви писали ранкові сторінки? (Напади гніву часто спричиняються до пропуску написання ранкових сторінок). Як ви під час цього почувалися?

2. Ви ходили цього тижня на творче побачення? (І чи вашому митцю щастить робити щось інше, а не лише постійно дивитися фільми?) Що ви робили? Як почувалися під час цього побачення?

3. Чи довелося вам цього тижня помітити якісь вияви синхронності? Які саме?

4. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.

Тиждень 5. Відновлюємо відчуття можливостей

Цього тижня вам потрібно буде проаналізувати, яку ціну ви платите за своє небажання виходити з глухого кута у своїй творчості. Ви розглянете, наскільки обмежуєте власні можливості, не бажаючи приймати всю ту благодать, яка вам дається. Ви проаналізуєте ціну вашого бажання всім подобатися, замість того, щоб просто бути собою. Можливо, ви навіть задумаєтеся над радикальними змінами і не відмовлятиметесь від власного розвитку називаючи інших причиною того, що ви зайшли у глухий кут.

Межі

Одна з головних перешкод на шляху до прийняття Божої щедрості — наше обмежене уявлення про те, чого ми насправді здатні досягнути. Ми можемо налаштуватися, щоб почути голос Творця всередині нас, вислухати те, що Він хоче нам сказати, але потім відкидаємо це як щось божевільне чи неможливе. З одного боку, ми ставимося до себе дуже серйозно і не хочемо виглядати по-дурному, присвятивши себе реалізації грандіозного задуму. З іншого боку, ми не ставимося до себе — і до Бога — достатньо серйозно, і тому вважаємо грандіозними ті задуми, реалізувати які з Божою допомогою нам цілком під силу.

Розраховуйте на те, що отримаєте все, чого потребуєте, що отримаєте відповідь на кожне своє запитання, розраховуйте на достаток на кожному рівні, розраховуйте на духовний ріст.

Айлін Кедді

Пам’ятаючи про те, що ми черпаємо сили від Бога, духовно ми опиняємося у становищі власника необмеженого банківського рахунка. Більшість із нас навіть не підозрюють, наскільки могутній наш Творець. Натомість ми черпаємо дуже мало тієї сили, до якої насправді маємо повний доступ. Ми самі вирішуємо, наскільки могутній Бог у нашому житті. Ми самі підсвідомо встановлюємо межі того, скільки Бог може нам дати і наскільки допомогти. Ми є скупими до себе. І якщо раптом отримуємо подарунок, про який навіть не наважувалися мріяти, то часто повертаємо його назад.

Декому може здатися, що цей розділ буде про чарівну паличку: помолився і все готове! Інколи вам здаватиметься, що так і сталося. Але значно частіше те, про що я говорю, радше нагадуватиме свідому співпрацю, під час якої ми повільно і плавно просуваємося вперед, розчищаємо уламки негативних моделей поведінки, прояснюємо своє уявлення щодо того, чого саме ми хочемо досягнути, вчимося приймати будь-яку допомогу в реалізації цього, а потім, одного дня — подивіться-но! Раптом усе стало на свої місця. Іншими словами, моліться, щоб Бог допоміг вам встигнути на автобус, а потім біжіть щодуху.

Для того, щоб це сталося, ми повинні насамперед повірити, що нам дозволено таки догнати цей автобус.