Вікторія Грош (Rouce) - Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce)

- Ви нам підходите на цю роль. Тільки єдине, скажіть...

- Що саме?

- У вашій анкеті зазначено, що у вас четверо дітей

- Так, це проблема?

- Ні, це не є проблемою, якщо у вас буде час на зйомки

- Я впевнена, що буде

- Тоді ця роль ваша

- Дякую — чоловік дав мені стопку папірців прикріплені скобками та сказав, що я можу бути

вільна. І що зйомки почнуться у кінці місяця. І ближче до початку зі мною зв’яжуться.

Я вийшла з будівлі. Підійшла до зупинки автобуса. І поки чекала, я читала першу сторінку цієї стопки паперів. Там було написано про мою героїню. І так мого персонажа звати Каміла, їй тридцять років. Вона найкраща подруга головної героїні. Працює у перукарні. З її характеру можна зрозуміти, що вона сильна та впевнена у собі жінка. Але якій не щастить з чоловіками. Але у неї там з’являється чоловік і не один. Я прочитала про одного з чоловіків, який там був розписаний першим. І зрозуміла, що мене переслідує одне ім’я, яке я намагаюсь забути. І це ім’я Богдан.

До речі про Богдана. Не мого сценічного партнера. А про тата Данилка. Після того як Данилко його прогнав, він більше не з’являвся. Може зрозумів, що він нам не потрібен. І, що ми йому не раді. Данилко про нього вже не згадує. І, як на мене, це добре.

Приїхав автобус, я знову сіла на останній ряд та продовжила читати. Переглянула всі папірці. І зрозуміла, що поцілунків та сцен у ліжку не уникнути. І там їх досить багато. Сподіваюсь, що Тіма не буде проти, щоб я зіграла роль Каміли. Бо я вже хочу. І це зовсім не через ці поцілунки та сцени у ліжку. Мені сподобався мій персонаж.

Я приїхала додому о четвертій годині. Данилко в цей час вже робив домашнє завдання. І ще дома як на диво вже був Тіма.

Мама встигла приготувати обід, тому ми сіли обідати. На мене подивились всі. І в їх очах було лише одне питання.

- Ти була на кастингу?

- Так. І пройшла його. Мені дали роль — я посміхнулась

- О, так це круто — сказав Тимур.

- І коли початок зйомок?

- У кінці цього місяця. Про серіал нічого розповідати не буду, нехай це буде секретом

- Шкода — сказала мама. Данилко зрадів цій новині. І каже це круто, що тебе покажуть по телевізору. Я вже зрозуміла після цього кастингу, що це дійсно круто. Адже, мені показали мій гонорар за один день зйомок. І там така сума... це пів зарплатні яка у мене за місяць у театрі. Коли я сказала це своїй сім’ї, вони повідкривали роти. А Тимур сказав, що я буду заробляти більше нього, але це нічого не означає. Актори заробляють достатньо добре.

Вечір. Ми вже лягли спати. Я лежу у ліжку Тимур теж ліг. Він мене обійняв.

- І яка ж у тебе роль?

- Я ж казала, що не розкажу

- Ну, будь ласка — він подивився на мене. Мені стає ніяково, коли він на мене так дивиться.

- Добре — я зітхнула — мою героїню звати Каміла, їй тридцять років. І якщо тобі цікаво, я думаю ти маєш право це знати

- Що знати?

- У серіалі у моєї героїні є поцілунки та сцени у ліжку — Тимур на мене подивився, а після непомітно посміхнувся. Щось я думаю, що йому таке не подобається.

- У кожному серіалі чи фільмі таке є — сказав Тіма — тому я не здивований, але...

- Але звісно тобі це не подобається

- Так... напевно мені це не подобається так само як тобі не подобається моя постійна відсутність дома

- Ну, так. До речі, а чому ти так рано додому повернувся?

- Мої пацієнти почуваються добре, операцій немає та з документами все у порядку. Тому вирішив прийти раніше

- От би кожен день таке було

- Було б не погано. Але день на день не приходиться

Тимур.
Лілі отримала роль у серіалі. Це дуже класна новина. Я не сумнівався та не сумніваюсь у таланті Квітки. Вона у мене молодець. Лілі буде зніматись у серіалі тим часом коли я робитиму операції. Цікаві у нас роботи виходять. І мені це подобається. Але це не головне. Головне, те, що у нас з Лілі все добре. Після того як Данилко прогнав свого тата у нас життя стало спокійніше, тому що Богдана ми вже давно не бачили. Синок зробив правильне рішення коли прогнав свого рідного тата. Ввечері коли Лілі мені про це розповідала, сказала, що Данилко вважає, що я ніколи не ображу його маму, тобто Лілі. У мене дійсно немає у думках, те, щоб образити свою Квітку. А Богдану це як два пальці об асфальт. Це не дивно, бо він здатен і не на такі вчинки. А на скільки я зрозумів, він намагався силою її примусити на зближення з ним. Якщо б не Данилко, то у нього це б вийшло. Дякую синові, за те, що ввійшов у кухню у потрібний момент.

Але тепер все добре. Богдана немає, ми щасливі. Особливо щаслива Лілі. Немає Богдана і є улюблена робота та сім’я.

А з приводу серіалу, поцілунків та сцен у ліжку скажу одне. Мені це не подобається, але я розумію, що це необхідно для серіалу, для сюжету. Тому реагувати негативно це не правильно. І коли буде прем’єра показу серіалу, я обов’язково його буду дивитись.