Олег Калашніков - Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
14 серпня 2014 року загинув молодший сержант ДУБИК Петро Борисович – народився 14 липня 1983 року в селі Немиринці Ружинського району Житомирської області, в якому у 2000 році закінчив загальноосвітню школу. У 2001 році закінчив Ружинське СПТУ.
До лав Збройних сил України проходити військову службу був призваний вісімнадцятирічним хлопцем. Відтак чесно виконав свій обов’язок перед Батьківщиною, віддавши армії майже півтора року свого життя (з 06.11.2001 року по 07.04.2003 рік).
17 березня 2014 року призваний на військову службу за частковою мобілізацією. З 3 квітня 2014 року проходив службу на посаді номера обслуги 5-ї обслуги 2-го протитанкового артилерійського взводу 1-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону 26-ї артилерійської бригади.
З 9 липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
14 серпня 2014 року солдат Петро Дубик загинув внаслідок мінометного обстрілу та відбиття танкової атаки на позиції українських військових в районі міста Амвросіївка Донецької області, які велися з території Російської Федерації та з території, яку контролювали російсько-терористичні угрупування. Також у цьому бою загинув солдат Олександр Сокорчук. Воїн віддав своє життя у віці 31 року, отримавши множинні вогнепальні поранення тіла.
20 серпня 2014 року похований на кладовищі села Немиринці Ружинського району Житомирської області.
Указом Президента України № 220/2015 від 22 січня 2015 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Наказом № 47 від 29 січня 2016 року зарахований до списків частини навічно.
24 серпня 2015 року в місті Бердичеві на територіїї військової частини було відкрито пам’ятник на честь загиблих бійців 26-ї артилерійської бригади та 12-го окремого піхотного батальйону, серед яких ім’я молодшого сержанта Петра Дубика.
У селі Немиринці Ружинського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Петра Дубика, 2), де навчався Петро Дубик, йому встановлено меморіальну дошку.
У селі Немиринці Ружинського району вулицю Чапаєва перейменовано на вулицю Петра Дубика.
Сайт: «Український меморіал».
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков», після закриття браузера.
