Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

в серце ранений смертельно той юнак! Але ж і ви самі…

Дуенья

(розчиняє двері)

Мосьє де Бержерак, В торбинках порожньо!

Сірано

Поеми і сонети Читайте всі на них.

Дуенья зникла.

Його ви визнаєте, Дитя моє, таким, як то б хотілось вам. Але подумайте: лише тонким думкам, Шляхетним висловам, дотепності широкій Можливо зрушити ваш граціозний спокій. А що, як неук він, невіглас і простак?

Роксана

Ні! Тільки рицарі зачісуються так!

Сірано

Але чи зачісці відповідає мова?

Роксана

Він сипле перлами, я присягтись готова!

Сірано

Звичайно – перлами, бо вуса чарівні! А що, як він дурний?…

Роксана

(тупає ніжкою)

І не кажіть мені! Умру я!

Сірано

(після мовчанки)

Так… Це все!… І говорити годі… Та чим же можу я вам стати у пригоді?

Роксана

Ах, друже, чула я, що в вашому гурті, Поміж гасконцями…

Сірано

Не дуже любі ті, Хто білу серед нас нагадує ворону, Хто в коло наше вліз без права і закону, Лише з протекції, хоч не гасконець він?…

Роксана

Дрижу за нього я!

Сірано

(крізь зуби)

Ну, що ж – не без причин!

Роксана

Але таким себе героєм ви явили, Як зпахабнілого негідника провчили, Як бились, ніби лев, супроти волоцюг, Що я подумала: ось де надійний друг!…

Сірано

Гаразд, я зрозумів. Для вашого барона У мене з цього дня готова оборона.

Роксана

Це правда, друже мій? О, як я вас люблю!

Сірано

Так, так.

Роксана

Здружиться з ним по-справжньому молю!

Сірано

Здружусь.

Роксана