Vasyl Shyrman - Магія Часу: Ключі іншої реальності. Книга друга, Vasyl Shyrman

Я ділюся цим, бо хочу поділитися. Хочу це розповісти. І навіть якщо ніхто не прочитає цю книгу, то для мене залишається це певним засобом самовираження. Це систематизація того, що в мене було розпорошено. Це мої роздуми. Чи залишать вони слід у світовій історії, чи пам’ять про мене — мені це байдуже. Скажу більше: ті люди, які ставили за мету написати книгу, щоб розбагатіти і я один з них, – нічого не досягли. Коли я ставив за мету зробити книгу успішною для когось, вона зупинилася. Я втратив натхнення, втратила бажання. Але коли я почав писати її для себе, вона йшла легко, мені просто хотілося це робити. Як тільки я змінив підхід, все зупинилося. Ось вам простий приклад з мого досвіду.

Я ділюся з вами тим, що робіть усе для себе, робіть це з задоволенням. Не ставте за мету, що вас колись надрукують чи ви заробите мільйони. Історія показує, що знаменитими стають ті письменники, які писали для себе. Наприклад, авторка Гаррі Поттера писала для своїх дітей, а Донцова писала просто для себе. Потім вони почали публікувати свої роботи і стали багатими та відомими, отримали все, що потребували, але не хотіли.

"Чи змінили їх гроші? Ні, не змінили, бо це не було їхньою метою. Якщо ви бачили інтерв'ю цих великих людей, вони часто страждають через цей надмір. Вони сумують за простою життям, коли могли вийти на вулицю, зайти в хлібний магазин і ніхто їх не впізнавав. Зараз вони не можуть просто прогулятися по вулиці, щоб до них не підбігли з проханням про автограф. Ось, різні цінності. 

Насолода життям і отримання задоволення — це тоді, коли ви робите це для себе, з постійною думкою, що завтра може стати вашим останнім днем. Якби кожна людина усвідомлювала, що завтра може бути її останній день на цій планеті, вона б почала насолоджуватися життям. Не творити добро, бо завтра помреш, а просто насолоджуватися тим, що маєш, тим, що є зараз.

Наприклад, ось зараз у новинах показують заворушення в Америці. Хтось пограбував магазин, взяв речі, які йому були недоступні, але завтра його не стане. Який сенс у цьому? Що він востаннє подивиться на вкрадений телевізор? Сьогодні подивиться на телефон, а завтра цей телефон вже не піде з ним у могилу. Ось чому для мага смерть — це порадник. Я вам чесно зізнаюся, коли починаю відчувати смуток або з'являються якісь негативні думки, я задаю собі питання: "Якщо я помру завтра, то, можливо, сьогодні варто насолодитися днем на повну?" Який сенс збирати щось на майбутнє, якщо я не зможу цим скористатися? Тут і зараз — ось що важливо.

Дарований новий день — це вже чудово. Немає його — добре, тоді немає. Радість життя, смак життя, смак їжі, смак повітря, навіть смак викуреної сигарети або келиха вина, прогулянки з собаками набувають неймовірної цінності. Хвала Богам за те, що йде дощ, бо завтра я можу не відчути цих крапель на шкірі, не відчути цей холод, не відчути цю спеку, не побачу того, що бачу зараз. Навіть якщо після смерті я щось побачу, це буде пізніше, а зараз — тут і тепер.

Тільки прийняття ідеї смерті може дати МАГУ відчуженість,
достатню для того, щоб примушувати себе до чогось,
так само як і для того, щоб ні від чого не відмовлятися.
Він знає, що смерть слідує за ним по п'ятах
і не дасть йому часу ні за що зачепитися,
тому він пробує все, ні до чого не прив'язуючись.
Карлос Кастанеда, Колесо часу

Тільки прийняття ідеї смерті може дати магу ту відстороненість, яка дозволяє не змушувати себе до чогось, а також не відмовлятися від нічого. Це повне рівноваги. Він знає, що смерть завжди поруч і не дасть часу прив’язатися до чогось. Тому маг пробує все, але ні до чого не прив’язується. Знаєте, я вже все розповів. Просто повторюю: тільки прийняття ідеї смерті може дати магу відстороненість від проблем.

У мене немає проблем. Я відсторонений від них. Усе чудово, усе прекрасно. Ця відстороненість дозволяє магу не змушувати себе до чогось, а також не відмовлятися від нічого. Він знає, що смерть йде слідом і не дасть йому часу за щось зачепитися. Тому він пробує все, але ні до чого не прив’язується.