Vit En - Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En

Вранці. Уся родина сиділа за столом і снідала.

 —Ілоно, як навчання? -запитав Влад.

 —Добре - відповіла і продовжила копирсатися в тарілці з кашею.

 —Або їж, або сиди голодна! - вигукнула Марія, таке ставлення до їжі в одночас не подобалося, і досить дратувало жінку.

—Уф, дякую, за прекрасний сніданок, я наїлася -дівчина різко встала з-за столу і в'їдливо посміхнулася, вклонившись.

—Я не дозволяв нікому йти - спокійно сказав Влад дивлячись у свою тарілку, а в руках зжав шматок білого хліба.

 —Але батько! - супротивилась вона.

 Чоловік глянув на дочку грізним поглядом і тій все ж довелося сісти на місце, стримано опустивши очі до підлоги.

— Що за істерики ти тут влаштувала? - спитав невдоволено князь, але дівчина мовчала.

—Я більше не буду - сказала крізь зуби.

 —Звичайно не будеш! І так місяць бачиться з Джакомо не будеш.

—Що?! Але він мій єдиний друг! -супротивилась вона.

Він заткнув її жестом руки.

—Дотримуйся мого наказу, і не смій більше так говорити з матір'ю, ясно? - роздратовано і серйозно вже без язви відповів він.

 —Ви взагалі мені не рідні батьки! Ви псуєте моє життя! - не витримавши зорового контакту вскрикнулаі заплакала вона, і помчала до себе в кімнату.

Марія закотила очі і, кинувши ложку, кинула на чоловіка спопеляючий погляд.

                                                                                ***

Ілона, впавши на ліжко, схопила подушку і заридала.

—Люблять тільки свого синочка, а чим я гірший за нього, він їхній улюбленець, а я їм ніхто. От помру і ніхто не заплаче - говорила сама собі крізь сльози. Вона була, ще малою і дурною, зовсім не розуміючи, що батьки, обмежуючи її  спілкування з Джакомо, намагаються таким чиною вберегти і не дати зіпсувати своє життя.

Молодого графа Феррильо не одноразово бачили в компаніях молодих дівчат, його репутація була вже злегка підкошена, не такого чоловіка хотів би собі в зяті Влад, він не був гідний навіть ніхтика молодой, але вже досить приваблевой Ілони Бальса.

"Бальса"- чому саме Бальса? В переводі з Руминського Бальса означає "донька Дракули", а тобто донька Дракона, це була маленька відсилка на її родову принадлежність, і хто ж знав, що пізніше, це кляте прізвище зіграє з нею злий жарт.

                                                                                 ***

Марія, Влад та Аслан залишилися за одним столом.

—Треба було пом'якше з нею,  - сказав Аслан.

— Якби я був м'якшим, то було б як і з Марією. - відповів йому Влад.

 —А що зі мною? - розлютилася жінка, мало не підскочивши.

 —Та заспокойся вже, нормальна ти, тато строгий, мамо хороша! 

—Ти черствий - невдоволено проказала жінка — Черствий як буханка тижневого, старого хліба.

—Маріє, тобі не здається, що краще помовчати?

  Він узяв її за руку і вона трохи заспокоїлася.

— Це, звичайно, добре, але у нас важливіші проблеми, ніж ваші сварки на порожньому місці. -втрутився Аслан

—Бачиш, послухай всього брата.

—Так, вибач - сівши на місце, сказала Марія і взяла Влада за руку, міцно притиснувшись до того.

—Трансільванія і Османська Імперія виступлять проти вас, вже скоро, в них є план. Союзників у вас немає , що збираєтеся робити?

—Сьогодні немає, завтра є. -Влад

 —Найняти людей не складе особливих труднощів, гроші в скарбниці дозволяють.-запропонувала Марія.

 —А зброя на всіх тих людей, у тебе є? - закотивши очі відповів князь.

—Не знаю..Немає?

—Немає. -зробив видих він. — Ось що, поки краще не втручатися, знайти людей і зброю, і відкрито нічого не говорити.

—Добре —поглянувши на сина, сказала вона. —А що якщо, ми не встигнемо підготуватися?

—Не знаю, Маріє, не знаю.

Аслан глянув на Міхню

—Мій син такого ж віку, як він.

—Який син?

—Довга історія. -тихо сказав і випив вино.

— Хочу прогулятися з донькою. Не сумуйте. 

Марія встала і взявши сина за руку, вийшла з кімнати.