Микола Олександрович Бакума - Золотий маг. Книга 1. Зерно

магію гравітонів. І це тільки те, що ми змогли перевірити. Поки у тебе немає видів чар, якими ти не міг би користуватися. Решту ти перевіриш в Школі. Ну, хіба ще декілька ми зможемо випробувати тут. Я не знаю, що задумали Доля і Вищі, але те, що вони в тебе вклали, — це просто вражає. Видно, чекають нас дуже важкі часи, якщо вони вирішили дати тобі такі сили. Тож не скаржся, а постарайся докласти максимум зусиль і використати всі можливості, щоб виправдати і мої очікування, і, мабуть, очікування Вищих.

— Чомусь це мене скоріше лякає, ніж радує, — сказав Нік. — Не люблю, коли занадто багато від мене чекають. Та й якщо ця інформація дійде до ваших ворогів, полювати за мною будуть всі, кому не ліньки. Гаразд, до того часу ще дожити треба.

Він допоміг наставниці встати, підхопив уже майже порожній рюкзак і вони пішли стежкою додому. Поруч з ними крокувало все сімейство вовків. Нік навіть не помітив, коли вони з’явилися. Але йшли вони, як почесний ескорт, підкреслюючи важливість моменту. Він хотів погладити Прайма, але, побачивши серйозну морду, посміхнувся, передумав і пішов поруч із Ліною. За день було сказано багато, тому всю дорогу вони йшли мовчки, втомлені і задоволені. Нік згадував все, що відбулося, а Ліна думала про щось своє, і він не хотів її турбувати. Почало темніти, і сіра трійця пішла попереду, показуючи дорогу, хоча поки що було добре видно: небо було чистим і повний місяць світив яскраво. Вони не поспішали. Вечірня прохолода прибрала денну спеку і повернення додому перетворилося на приємну прогулянку, яка зняла втому і додала апетиту.

Вечеря пройшла у приємній атмосфері. Було помітно, що Ліна дуже задоволена його результатами, і її гарний настрій передався усім. Через деякий час Нік почав позіхати і засинати прямо за столом, і його з жартами відправили в ліжко.

Наступного дня, коли він закінчив бігати, мольфарка вже чекала його на лісовій галявині.

— А ми сьогодні продовжимо випробування магічних здібностей? — з азартом запитав Нік.

— Ні. Навряд у тебе сьогодні хоч щось вийде. Якщо ти пам’ятаєш, вчора ти використовував всю енергію, яка в тебе була. Так ось сьогодні ми будемо вчитися поповнювати запаси магічних сил. Організм кожного мага може відновлювати і накопичувати невелику кількість власної сили. Це дуже мало. Тому у чарівників є кілька способів, як відносно швидко накопичити енергію. Перший, найпростіший і найпоширеніший, — з магічних потоків, або якщо маг знаходиться поруч з магічним джерелом. Саме так, медитуючи, вони ніби приєднуються до цих потоків і наповнюють себе енергією. Якраз це сталося з тобою при ініціації. Як я вже казала, тут головне — знати міру. І вбирати енергію треба не поспішаючи, та й занадто багато теж дуже погано. Але не скрізь є потоки сил або магічні джерела, як, наприклад, на Франі. От на Землі потоків немає. Хоча магічна енергія невеликими частками розсіяна скрізь і завжди. Тому магу в першу чергу треба навчитися збирати ці часточки сили і накопичувати в собі. Є ще кілька способів поповнення сили. Такі як магічні предмети, амулети, накопичувачі або артефакти, ще можна, об’єднавшись з іншим магом, взяти частину сили у нього. Через те що на Землі немає магічних потоків, сьогодні ти будеш вчитися накопичувати магічну силу, збираючи її часточки. Це вимагає від мага зосередженості і великого терпіння. Для цього ти повинен розслабитися та почати медитацію. Коли позбудешся всіх сторонніх думок, ти повинен подумки вимовити два заклинання. Перше вже ти знаєш — це магічний зір «Куон Кахайа» і друге заклинання збору магічної сили «Сафна Ліді». Вимовивши перше, будеш бачити магічні часточки, а вимовивши друге, зможеш їх збирати в собі. Ти повинен подумки уявити, як береш цю частку і вкладаєш в себе в ділянці сонячного сплетіння. Якщо втратиш концентрацію, то втратиш частинку і почнеш все спочатку, тому будь дуже уважним та зосередженим. Це важка, довга і нудна робота, але тобі треба навчитися її робити. Тому що інших джерел магічної сили на Землі немає. А нам вона дуже потрібна для подальших вправ із заклинаннями. Також для ритуалу з Вищим тобі треба бути повним енергії.

— Зрозуміло. І повезло ж мені мати магічне Зерно на немагічній планеті, — зітхнув Нік.

— Земля не єдина немагічна планета. Є й більш закриті для магії місця, настільки ізольовані, що в них навіть розсіяних крупинок сили немає. Це мені розповідав Вищий, сама я на таких планетах не була. Крім планет, є і на Франі місця, ніби ізольовані від магії. Як вони з’явилися і чому існують, я не знаю.

— А на багатьох планетах вам вдалося побувати? — запитав Нік.

— Ні, тільки на чотирьох, включаючи Фран і Землю. Більшість магів Франа ніколи не бували на інших планетах, а багато хто взагалі не уявляють і не знають, що вони існують. Вони вважають, що Фран єдина населена планета Всесвіту. Але ми відволіклися від наших занять. Ти все зрозумів, що тобі треба зробити?

— Так, зрозумів я, зрозумів. Працюватиму Попелюшкою. Збирати зерна і складати їх у мішок.

Зручно влаштувався на траві і почав медитувати. З кожним разом йому це давалося все легше і легше. Він звільнив голову від сторонніх думок та вимовив перше заклинання. Все миттєво наче розфарбували магічними фарбами. Навколо він побачив сріблясті часточки, що світилися. Це і були зерна магічної сили. Він промовив друге заклинання. Нічого не сталося. Картина навколо нього залишалася без змін. Подумки доторкнувшись до найближчої срібною часточки, відчув невеликий укол і зрозумів, що може керувати нею. Він подумки потяг її вправо — і вона слухняно полетіла вправо, потім він відштовхнув її — і вона почала віддалятися. Нік злякався, що зовсім її втратить і почав тягнути до себе. Частка чітко виконувала всі уявні команди Ніка і через деякий час майже впритул наблизилася до його тіла. Пам’ятаючи, що казала Ліна, він подумки провів частинку крізь себе і поклав її всередину в ділянку сонячного сплетіння. Боячись, що вона