Ірена Ігорівна Карпа - Bitches get everything

від часу награвати на розбитому ф-но.) Він цілує дівчині шию, відтак шепоче:

АРТУР

– І love you so, I can't stick it any longer, the next time you call to my mobile phone I will fuck myself with it.

CAPA

– Well, it's just funny we communicate not via megaphones… Or would you like me to grant you one?

Вона це каже трохи збриджено, звільняється з його обіймів, одягає футболку і залишає Артурове помешкання.

Сара спускається старими сходами солітнього – майже «под снос» – будинку. Вона гладить рукою пришпилений на хіднику велосипед, але передумала їхати і просто пішки йде геть. Широким планом те, як вона ступає, камера «вихоплює» об'єкти на вулиці, вітрини, архітектурні деталі, обличчя перехожих, що ніби плигають їй в очі.

САРА

– Every morning I wake up with a strange feeling of unhappiness. I dream of high mountains, maybe of the Himalayas, all night long but closer to the morning they turn into some kind of decoration for a stupid school show. And every of my days is just in the same vein. I've got everything a woman of my age and nationality would want: my great bike, my stylish room in our rented apartment, absolutly OK job and on top of it this strange problematic boy, with whom I may be even in love. Yeah, I don't like simple, so-called normal people, only jerks. So why? What the hell, why nothing gives me satisfaction? May I wait for some real happening? For some real story of mine?

Сара в себе вдома. Іде в ванну. Постаратися красиво, і в той же час трешово зняти її під душем. Потім обгортається рушником чи саронгом, іде боса коридором, залишаючи мокрі сліди. Ніжки у неї маленькі, але камера фіксується на її сліді – 45-го розміру. Дівчинка раптом зупиняється, ніби сама це помітила вперше. Ставить ступню коло свого сліду, але навіть не дивується.

САРА (в камеру, як в очі, довірливо)

– They say men with big feet are supposed to have big dicks. Well, I'd be quite a shitty man then…

Вона накидає на себе якусь одьожку (типу халатиків Літвінової в «Настройщику» – все має бути в естетиці між dirty amp; sexy). Іде на кухню. Відкриває мрачною відкривачкою банку кукурудзи, їсть її паличками, одним плечем притискаючи до вуха величезну телефонну трубку (ефект «хендз-бізі»: совкова трубка під'єднана дротом до мобільного - вінтажний шок). З Сарою говорить по телефону Артур. Він також їсть – повторюваність моментів їх синхронізації. Він їсть в кафе.

ЕКСТ. КАФЕ З ВЕЛИКИМИ ВІКНАМИ.

ІНТ. КАФЕ СВІТЛЕ, ЛЮДНО.

Коли Артур туди підходив, помітив жінку з першої сцени, побачив він її віддзеркалення у вуличній вітрині або в самому кафе, де вона п'є каву. Трохи скривився на її вигляд, бо не любить таких ґламурних сук, а любить свою дєвочку-маргіналку.

Можна вихоплювати вперебивку обличчя інших людей за столиками, шматки їх побутових, а подекуди й абсурдно екзистенціальних діалогів. Приміром, білявка в кепчику каже типовому дяді-менеджеру срєднєва звєна:

ТЬОЛКА (зітхаючи, покусуючи булочку)

– Ремонт, мама, всякие разные дела. Вот так и жизнь проходит.

ЖЛОБ (по телефону, колупаючись зубочисткою в роті)

– Ну і где бабло, я спрашую? Ми на кагда дагаварілісь? А сьодня какое? Калян, ти шо, гоніш?! Сматрі, Калян, тебе жить…

ЯПОНСЬКА ДІВЧИНКА

Задумливо, розфокусованим поглядом дивиться у вікно. Артур зненацька розуміє, що легко читає її думки, хоча незрозумілою йому мовою. Він на секунду завмирає коло неї, але йде за інший столик.

Відтак ми бачимо його їдло – щось на кшталт салату «цезар». Якусь таку страву, де багато всього різного. Контраст із панк-девочкою і її раціоном.

САРА (в телефон)

– Hey there! I just wanted to ask, what's your shoe size?

АРТУР

– What?

CAPA

– What's your shoe size.

АРТУР

– It's 43 European.

CAPA

– Ah, it's O.K. then.

АРТУР

– Emmm… Wait a minute. WHAT is O.K?

CAPA

– Well. IT is O.K.

АРТУР

– Are you… are you all right?

CAPA

– Yeah, I'm fine. Just maybe feeling a bit sad.

АРТУР

– Why so?

CAPA

– Just realized I'd never become a poet.

IHT. ПОМЕШКАННЯ САРИ. КУХНЯ.

ІНТ. ПОМЕШКАННЯ АРТУРА

Хлопчик повертається додому і лягає в ліжко (перед тим може зайти в подобу гаража, на машину свою помилуватися. Може в ній посидіти, поуявляти, як вони з дівчинкою кохаються на повній швидкості). Ліжко в нього з темною постіллю, майже кольору асфальту. Він різко відгортає край ковдри і скаче в ліжко. На «місці дівчинки», котра не залишилася тут спати, – обведений крейдою контур тіла, типу як контури трупака на асфальті при ДТП. Вже лежачи він п'є таблетки і дивиться на календар. Зітхає й гасить олд-скульну настільну лампу. Перед тим можна ще показати обкладинку книги, яку він не став читати… Медичний довідник, що розгортається на закладеній сторінці, де опис його хвороби і способи її лікування.

Можна йому в сон вмонтувати обривки розмов із психоаналітиком (невропатологом?), які перебиваються візіями гоночок і девочки. Додати фрази «недосяжного» роботодавця. Типу там: «Sorry, Kid. You're quite talented, but we can't assume such responsibility… You may just FAIL any time – and what I'd supposed to do if it happens in the middle of… for example… your foreign trip – or – and that's even worse – during some mega-star photo session?!» Потім може йому ввижатися якийсь типу культовий фотограф (чи його колишній друг, а тепер конкурент), що регоче злобно, дивлячись на рентгенівські знімки його мозку. Потім девочка, що закриває з жахом рот руками і показує в сторону джипа: There! Тоді він кидається доганяти той джип, у його фотика виростають ікла, в'їдаються в скло авта на ходу, в кінці він може таки зазирнути в джип і побачити АБО:

Що він замочив девочку кусками скла.

Що сама девочка лиховісно посміхається, одягнута в яку-небудь одьожку морочливої фам фаталь.

ІНТ. ПОМЕШКАННЯ САРИ.

Дівчинка лежить в якійсь божевільній підвісній конструкції. Спочатку їй не спиться. Вона трохи гойдається й вирішує піти прогулятися нічним містом. Живе в доволі жирному районі, але сама – явна яппі-кіллер. Настає епізод з білявками та міні-купером.

ЕКСТ. НІЧНА ВУЛИЦЯ. БІЛЯ ДОМУ КІНО.

Сара випадково зустрічає знайомих, стоїть з одним із них,