Волтер Айзексон - Стів Джобс

гурту Macintosh, Горн також подумував над тим, щоби туди піти. Але він отримав хорошу пропозицію (з доплатою у 15 тисяч) від іншої компанії. Джобс подзвонив йому у п’ятницю ввечері.

— Треба, щоби ти зайшов до Apple завтра вранці, — сказав він. — Хочу тобі дещо показати.

Горн так і зробив, і Джобс його переманив.

— Стів був дуже захоплений створенням дивовижного пристрою, який би змінив світ, — пригадує Горн. — Завдяки особливій силі своєї особистості, він змусив мене змінити думку.

Джобс у деталях показав Горну, яку форму матиме пластмасовий корпус, як усі частини будуть ідеально припасовані одна до одної, наскільки класно буде спроектована системна плата.

— Він хотів, щоби я переконався, що все це таки відбудеться, що все продумано до найдрібніших деталей. «Ого! — подумав собі я. — Такого фаната справи не стрінеш щодня. Тож я погодився».

Джобс навіть пробував знову залучити Возняка.

— Мене обурював той факт, що він не особливо чимось займався, та потім я подумав, що без його геніальності цього всього взагалі не існувало би, — признався пізніше Джобс.

Однак, тільки-но Стів почав зацікавлювати Возняка проектом Macintosh, той розбився на своєму одномоторному Beechcraft, намагаючись злетіти десь біля Санта-Круз. Возняк ледве вижив, наслідком аварії стала часткова втрата пам’яті. Джобс провідував Стівена у лікарні, але коли той поправився, то вирішив трохи відпочити від Apple. Десять років по тому, як Возняк покинув Берклі, він захотів туди повернутися й таки здобути диплом. Він записався туди під іменем Рокі Ракун Кларк.

Щоби зробити проект повністю своїм, Джобс вирішив, що той не може називатися іменем улюблених яблук Раскіна. У різних інтерв’ю він називав комп’ютер велосипедом для мозку. Винайдення велосипеда дозволило людині рухатися швидше за птаха, і так само створення комп’ютера може примножити ефективність мозку. Тож одного дня Джобс проголосив, що надалі Macintosh буде називатися Bicycle (читається «байсикл» — велосипед англійською. — Прим. пер.). Це не сприйняли.

— Барел і я вважали, що то була найдурнуватіша ідея, яку ми коли-небудь чули, тому просто відмовилися використовувати нове ім’я, — пригадує Герцфельд.

За місяць про ту ідею всі забули.

На початку 1981 року колектив Macintosh зріс у чисельності до двадцяти осіб, і Джобс вирішив, що їм треба більше приміщення. Тож усі переїхали на верхній поверх коричневої двоповерхової будівлі, розташованої десь за три квартали від головного офісу Apple. Будинок стояв поруч із автозаправкою Texaco — тому їхню штаб-квартиру назвали «Фортецею Texaco». Щоби в конторі працювалося веселіше, Джобс звелів придбати стереосистему.

— Барел і я вибігли й одразу ж, перш ніж він міг передумати, купили сріблястий касетний магнітофон, — згадує Герцфельд.

Невдовзі Джобс закріпив свій тріумф. За кілька тижнів по тому, як він переміг Раскіна у боротьбі за Macintosh, йому вдалося також усунути Майка Скотта з посади президента Apple. Скотт поводив себе все більш непевно — він то залякував працівників, то сюсюкався із ними.

Та остаточно він утратив підтримку колективу, коли шокував усіх низкою абсолютно безпідставних скорочень. Окрім того, він почав часто хворіти — то очна інфекція, то проблеми з сонливістю. Отож, коли Скотт відпочивав на Гаваях, Маркула зібрав найвище керівництво компанії, щоби порадитися — що робити зі Скоттом. Більшість, уключно зі Джобсом та Джоном Каучем, підтримали ідею його відставки. Маркула тимчасово перебрав на себе виконання обов’язків президента. Та був він у цій ролі доволі пасивним, тож Джобс зрозумів, що може тепер робити з відділом Macintosh усе, що йому заманеться.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

ЕФЕКТ ВИКРИВЛЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ

Граючи за власними правилами

Коли Енді Герцфельд тільки-но приєднався до колективу Macintosh, у курс справ його вводив інший програмний розробник — Бад Трібл. Він розповів про величезний масив роботи, який все ще треба було зробити, а Джобс вимагав, щоб усе закінчили до січня 1982-го, тобто менше ніж за рік.

— Ви що, здуріли? — здивувався Герцфельд. — Це неможливо.

Трібл відповів, що для Джобса такі відповіді неприйнятні.

— Ситуацію найкраще можна описати, використавши поняття із «Зоряного шляху», — пояснював Бад Трібл. — Це ефект викривлення реальності. І Стів ним досконало володіє.

Коли Герцфельд спантеличено глянув на Трібла, той почав усе пояснювати в деталях.

— У його присутності дійсність наче змінюється. Він може переконати будь-кого практично у будь-чому. Але цей ефект зникає, коли Стіва немає поруч. У підсумку нам дуже важко мати реалістичний план роботи.

Трібл розповів, що ту фразу він запозичив з одного епізоду науково-фантастичного серіалу «Зоряний шлях». Там ішлося про іншопланетян, які за допомогою своєї психічної енергії здатні були творити навколо себе альтернативний світ. Бад Трібл уважав, що та фраза — ефект викривлення реальності — може бути як компліментом силі Джобса, так і служити застереженням для інших:

— Було небезпечно потрапляти під дію тієї сили, але це було, власне, тим, що дозволяло Стіву змінювати реальність.

Спершу Герцфельд думав, що Трібл дещо перебільшує, але після двох тижнів роботи із Джобсом він уже сам дуже уважно спостерігав за тим феноменом.

— Ефект викривлення реальності був поєднанням харизматичного ораторського стилю, бажання домінувати та прагнення будь-що підганяти під власні цілі, — розповідав Герцфельд.

Мало що могло захистити від сили, яку Герцфельд щойно відкрив для себе:

— Дивовижно, але ефект викривлення реальності працював навіть усупереч тому, що всім була відома його природа. Ми часто обговорювали прийоми, які могли би потенційно «заземлити» його дію, та за якийсь час більшість із нас покинула ту затію, прийнявши це за щось природне.

Після вказівки Джобса, щоб усі газовані напої в холодильнику були замінені на натуральні апельсиновий і морквяний соки, хтось із колективу виготовив футболки з написом «Ефект викривлення реальності» спереду і словами «Він у соку!» на спині.

Для деяких людей називати це ефектом викривлення реальності було лишень увічливим способом сказати, що Джобс мав схильність до обману. По суті ж то була складніша форма лицемірства. Він, бувало, на чомусь наполягав — чи то стосовно якогось історичного факту, чи з’ясовуючи, хто вирішив скликати нараду, — навіть не знаючи правди. Така його особливість, вочевидь, походила від упертого заперечування реальності, яке стосувалося не лише інших, але й було важливим для нього самого.

— Джобс і себе може обманювати, — сказав якось Білл Еткінсон. Спершу сам захоплюється та переймається якоюсь ідеєю, і це дозволяє йому згодом переконувати інших людей увірувати в його задум.

Звісно ж, багато хто може вводити в ілюзію. У випадку з Джобсом це часто було тактичним ходом у якійсь його стратегічній грі. Возняк, у якого чесність була вродженою і який у цьому сенсі був повною протилежністю Джобсу, дивувався