Елісса Фенікс - Палаюча тінь, Елісса Фенікс

Ронан підтримував її, бо знав, що це був не просто її шлях — це був їхній шлях. Він обрав її не через силу, а через її відданість, незламність і віру в те, що вони можуть змінити цей світ. Він сам став частиною її шляху, і це було важливіше за все інше. Він був готовий йти з нею, навіть коли темряву буде складно здолати.

Вони підняли голови одночасно. Їхні погляди зустрілися, і вони зрозуміли, що зараз це вже не просто боротьба за те, щоб вижити. Це була боротьба за майбутнє, за те, щоб світ не загинув у власних тінях. І ця боротьба була їхньою.

Але і цей момент не залишався спокійним. Темрява, яка все ще тримала навколо, почала рухатися. Мерехтіння світла, що виходило від магії Алейри, почало згасати, і з цього темного лісу почали виповзати інші сили. Не просто створіння, але й самі прокляті духи, що оживали у темряві.

Ронан схопив її за руку, готовий до бою. Вже знав: битва не закінчена, і тепер вони разом зможуть її виграти, якщо тільки їх зв’язок і віра в одне одного залишиться незламною.

— Це не кінець, — сказала Алейра, піднімаючи голову до темного неба. — Це лише початок того, що ми повинні зробити разом.

Вона встала міцно на ногах, з її очей вихоплювалася сила, яка тепер була зосереджена в кожному її русі. Поступово вона відчула, як її магія вливається у всі частини світу, не підкоряючись, а повністю поглинаючи кожен куточок темряви. Вона знала, що її не можна зупинити — не тепер.

— Ронан, тримайся, — мовила вона, і відчуття перемоги почало ростити її серце. І зараз, коли вороги наближалися, вона знала, що зможе зупинити їх усіх, коли це буде потрібно. Вона була готова до кінця.