Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

обладнання «Мао-Квік» приймає з Венери. Або за тими, що

йдуть у зворотному напрямку.

Сорен заніс тацю з чавунним чайником і керамічною чашкою

без ручки. Він нічого не сказав про темряву, а повільно підійшов

до її стола, поставив тацю, налив темного з пінкою чаю, який

досі парував, і поклав поруч свій термінал.

— Міг просто відправити мені трикляту копію.

— Так драматичніше, пані. Презентація — наше все.

Вона фиркнула і вишукано взяла горнятко, дмухаючи на темну

поверхню, перш ніж подивилася на планшет. Часова відмітка

в нижньому правому куті показувала час — сім годин тому на

орбіті Ганімеда — та ідентифікаційний код відповідного звіту.

В чоловіка на знімку була кремезна статура землянина, незачесане темне волосся і специфічний тип по-хлопчачому

гарного обличчя. Авасарала насупилася, попиваючи чай.

— Що сталося з його обличчям?

— Офіцер-інформатор припустив, що борода мала бути

маскуванням.

Вона пирхнула.

— Що ж, дякувати Богу, він не надягнув окулярів, а то ми

могли б його і не впізнати. Що Джеймс Голден до дідька робить

на Ганімеді?

— Це гуманітарний корабель. Не «Росинант».

— Уже є підтвердження? Ти ж знаєш, що ці виродки з ОПА

вміють підробляти реєстраційні коди?

— Офіцер-інформатор провів візуальний огляд внутрішнього

компонування, а згодом перевірив дані. Також серед екіпажу не

було пілота, який з ним літає, тому ми припускаємо, що вони

зупинились і заглушили «Росинант» десь у радіусі променя, —

сказав Сорен і додав після паузи: — На Голдена видано ордер.

Авасарала увімкнула світло. Вікна знову стали темними

дзеркалами. Бурю витіснило назовні.

— Тільки не кажи, що ми його виконали.

— Ми його не виконали, — відповів Сорен. — За ним і його

командою причепили наряд спостереження, але ситуація на

станції не сприяє близькому стеженню. До того ж поки не схоже, що Марсу відомо про його приліт, тому ми намагаємося тримати

це при собі.

— Добре, що хтось там знає, як проводити розвідувальну

операцію. Що він там робить, є ідеї?

— Поки що це дуже нагадує гуманітарну допомогу, — знизав

плечима Сорен. — Ми не бачили, щоб він зустрічався з кимось, хто заслуговує на особливу увагу. Він ставить питання. Майже

побився з ділками, які трусять гуманітарні кораблі, але вони

дали задню. Хоча рано говорити.

Авасарала зробила ще ковток. Вона мусила визнати — Сорен

умів заварити чудовий чай. Або знав того, хто вмів, що теж було

непогано. Якщо Голден був там, значить, ОПА цікавить ситуація

на Ганімеді. Й у них не було до цього нікого на місці, щоби

передати інформацію.

Але саме бажання мати цю інформацію ні про що не говорить.

Навіть якщо у тупої солдатні просто засвербіли пальці, Ганімед

був критично важливою станцією для системи Юпітера і Поясу.

ОПА захоче мати власні очі на місці подій. Але поява Голдена, єдиного, хто уцілів на станції Ерос, здавалася більш як

випадковою.

— Вони не знають, що це, — мовила вона.

— Пані?

— Не просто так вони провезли того, у кого є досвід

з протомолекулою. Вони хочуть зрозуміти, що в біса

відбувається. А це значить, що вони не знають. А це значить... —

вона зітхнула. — А це значить, що то не вони. І дуже шкода, адже

у них — єдиний живий зразок, про який нам відомо.

— Що накажете команді спостереження?

— Спостерігати! —відрізала Авасарала. — Наглядати за ним, стежити, з ким він розмовляє і що робить. Звіти щоденно, якщо

вони нудні, й миттєве повідомлення, якщо стане гаряче.

— Слухаюся, пані. Хочете, щоб його заарештували?

— Схопіть його і супутників, якщо вони захочуть залишити

Ганімед. А в іншому не заважайте і спробуйте не потрапити їм

на очі. Голден ідіот, але він не дурний. Якщо зрозуміє, що за

ними стежать, то почне транслювати всі наші джерела на

Ганімеді абощо. Не треба недооцінювати його вміння підісрати.

— Щось іще?

Укотре спалахнула блискавка. Вкотре прокотився грім. Укотре

Землю заполонила буря, як трильйони інших