Єва Басіста - Дві сторони, Єва Басіста

- Халепа, - протягнув він.

- Ні, все добре.

- Наші відносини не будуть під загрозою?

- Звісно, що ні.

- Це добре.

- Ти ще щось хотів мені сказати? - запитала вона. 

- Так, ти дуже вправна коханка. Тепер я розумію чому твій Роман не хотів тобі зраджувати з повіями. Так пручався, так кривився, але нема жодного, хто б встояв перед моїми кралями.

Лілія скривилася, але це не викликало у ній ревнощі. Вона знала, що Роман заради неї помре, а якісь дівчата по п'яні - не суперниці.

- Щось притихла... Невже ревнощі?

- Ні, - чітко відказала Лілія.

- Дарма...

- Який же ти провокатор.

- Я знаю...

- Що ти цим добиваєшся?

- Більшої пристрасті...

- Невже? - запитала Лілія та почула, як вхідні двері квартири відчинилися. Це був Роман. Вона впізнала його по кроках.

- До завтра, мій любий повернувся, - сказала голосно Лілія.

- Гаразд, - промовив їй коханець та поклав слухавку.

Кароока розвернулася до свого чоловіка. Він дивився на неї втомленим поглядом.

- Як ти? - підійшла вона до нього. - І де ти був?

- Більше моя матір ніколи в житті не буде лізти в наше життя.

Лілія від здивування підняла брови. Її шокували слова Романа.

- Ти ходив до неї?

- Так, і серйозно поговорив. Від сьогоднішнього дня вона забуде про нас назавжди.

Дівчина підвисла. Вона давно чекала від чоловіка такого, але не думала, що це станеться зараз.

- І яка була її реакція?

- Це не важливо. Тепер вона ніколи не втрутиться в наше життя.

Руда не відповіла. Вона мовчки підійшла до свого чоловіка та обійняла його. Лілія почала відчувати, що її життя з цього моменту зміниться. Роман виконав її найголовніше бажання.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно