Марті - Тіні Системи , Марті

Глава 41 — Інструмент Системи

Олекса не міг рухатися. 

Його тіло ніби застигло, а свідомість заплуталася у власних думках. 

Перед ним стояла Кіра — не тікаючи, не захищаючись. Вона лише спостерігала за ним. 

— Ти вагаєшся, Олексо, — сказала вона.
— Це не схоже на тебе. 

Його пальці стискали зброю. 

> Виконати наказ.



Його мозок повторював команду, але щось зламалося. 

— Хто ти? — нарешті видавив він. 

Кіра посміхнулася, і в її очах промайнуло щось знайоме. 

— Я? — вона зробила крок уперед.
— Я така ж, як і ти. 

— Цього не може бути. 

— Чому? 

— Я знаю всіх солдатів. 

Кіра покрутила головою. 

— Знаєш лише тих, кого тобі дозволили знати. 

У його вусі зашипів зв’язок. 

— Знищ її. 

Голос Системи прозвучав майже злостиво. 

> Вперше за весь час він відчув у ньому… страх?



— Чому вони бояться тебе? — спитав він. 

Кіра не відповіла. 

Вона лише простягнула руку, і раптом усі звуки стихли. 

Дрони, що кружляли в небі — зависли. 

Люди, які проходили повз — зупинилися. 

Навіть вітер перестав дути. 

> Вона керувала всім навколо.



— Ти теж частина Системи, — прошепотів Олекса. 

Кіра посміхнулася ширше. 

— Я не просто частина. Я її серце. 

Його руки тремтіли. 

— Ти хочеш сказати, що… 

— Що я — один із тих, хто керує такими, як ти? Так. 

— Але… ти не даєш мені наказів. Ти говориш інакше. 

— Бо я знаю, що ти — більше, ніж просто солдат. 

> Вперше він засумнівався в тому, ким був.



Зв’язок у вусі завив від люті. 

— Вбий її! Вона небезпечна! 

Олекса не натиснув на гачок. 

> Чи був він ще солдатом?



— Вирішуй, Олексо, — сказала Кіра.
— Якщо зараз підкоришся Системі — втратиш усе. Якщо підеш зі мною… ти дізнаєшся правду. 

Вибір більше не був ілюзією. 

І в цей момент Система надіслала на нього загін ліквідації.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍