Яна Янко - Омана, Яна Янко

  Прибувши до аеропорту, він підійшов до стійки реєстрації та придбав квиток. На щастя, йому вистачило грошей на рейс додому. Тепер, сидячи в залі очікування, Вільям гортає стрічку новин на своєму телефоні, намагаючись забутися. Різні ЗМІ активно пишуть про його батька та Річа, розповідаючи про останні події. 
  Його увагу привернула фотографія знайомого обличчя. Це був Аян, і стаття була присвячена йому. Він дивився на нього з екрана мобільного, посміхаючись своєю звичною теплою усмішкою. Хлопець відчув, як на мить забуває про все, занурюючись у спогади про їхні спільні моменти. 
  Вільям стиснув зуби, вимкнув смартфон і різко кинув його назад у сумку. Це не те, що він хотів побачити, не те, що він хотів згадати. Він не хотів, щоб спогади про Аяна переслідували його зараз. Сьогодні й так сталося надто багато. День був насичений, а вчинок Девіса взагалі не вкладався в голові. Як можна було додуматися до такого? Він все ще не розумів, що нового очікував почути чоловік. Невже він думав, що хлопець поділиться своїми думками з Брендоном, якого зовсім не знав? Повна дурня. 
  Раптом по всьому залу пролунав звук оголошення. Усі пасажири підняли голови до екранів, на яких відобразився час вирушення літаків. Вільям піднявся зі свого місця, відчуваючи легке хвилювання. Його рейс скоро мав відправлятися. 
  Пройшовши всі перевірки, він показав свій квиток і зайшов в салон літака. Знайшовши своє місце біля вікна, Вільям зручно влаштувався і подивився на нічне небо Лондона, яке відбивалося в ілюмінаторі. 
  Стюардеса почала інструктаж, демонструючи, що робити в різних непередбачуваних ситуаціях. Вільям закріпив ремінь безпеки, коли літак почав набирати швидкість, і через кілька секунд вони піднялися в небо. 
  Хлопець спостерігав, як Лондон віддаляється, зменшуючись до розміру маленької іграшки. Піднявшись вище, місто, яке змінило його життя, зникло з поля зору. Навколо були лише хмари та темне небо, що оточували літак. 
  Вільям відкинувся на спинку сидіння, заплющив очі, і відчув, як напруга поступово залишає його тіло. Завтра він буде вже вдома, далеко звідси, починаючи новий розділ свого життя.